Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації.
Відмінності між внутрішнім сумісництвом і суміщенням професій (посад)
Умови та правила запровадження суміщення встановлюють три нормативні акти:
- КЗпП — стаття 105;
- постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 (далі — Постанова № 1145);
- Інструкція Держкомпраці СРСР, Мінфінансів СРСР та ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ (далі — Інструкція № 53) — визначає, як застосовувати Постанову № 1145.
Для встановлення суміщення посад у штатному розписі підприємства має бути вакантна посада.
Суміщення посад роботодавець може встановити двома способами:
1) односторонньо (шляхом зміни істотних умов праці відповідно до ст. 32 КЗпП). У такому випадку працівника необхідно поінформувати про зміни в організації виробництва та працы не пізніше ніж за два місяці.
2) за погодженням із працівником.
Для оформлення суміщення посад не потрібно укладати новий трудовий договір чи вносити зміни до наявного трудового договору, достатньо наказу про запровадження суміщення.
Як зробити суміщувану роботу основною
В наказі обов’язково вказують:
- назву професії (посади), за якою відбуватиметься суміщення;
- умови виконання роботи;
- розмір доплати до посадового окладу.
Оскільки розмір доплати за суміщення затверджено тільки працівникам бюджетної сфери, така доплата провадиться за наказом та встановлюється на умовах колективного договору. За відсутності колдоговору — на умовах іншого локального акту, погодженого з профспілкою (профспілковим представником) або з іншим уповноваженим на представництво органом, якщо профспілка не створена.
➤➤ Який максимальний розмір доплати за суміщення
Суміщення посад встановлюється на певний строк або безстроково.
Якщо суміщення було встановлено на певний строк, його припинення відбувається автоматично, без видання окремого наказу.
Якщо строк не було встановлено, ініціювати скасування суміщення може як працівник, так і роботодавець.
Суміщення на прохання працівника можна припинити в будь-який момент. Працівник пише заяву, на підставі якої роботодавець видає наказ.
А ось роботодавець може скасувати суміщення за власної ініціативи тільки попередивши про це працівника за два місяці, оскільки суміщення — це істотна умова праці.
За інформацією ГУ Держпраці у Херсонській області
