Як зменшити витрати на персонал ☝
Відповідно до статті 116 КЗпП під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Здійснити повний розрахунок під час звільнення означає виплатити:
- заробітну плату, належну працівнику до дня звільнення (включаючи цей день),
- індексації,
- компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,
- компенсації за всі дні невикористаних відпусток тощо.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Держпраці нагадує, що положення КЗпП є обов’язковими для підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
За інформацією ГУ Держпраці у Херсонській області
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Законодавство України передбачає ряд штрафів для підприємців та компаній за невиконання вимог трудового законодавства, зокрема за порушення щодо працевлаштування, заробітної плати, охорони праці та інших аспектів трудових відносин. Детальніше про штрафи на роботодавців у 2025 році — у статті.
Порушення законодавства про відпустки може мати серйозні наслідки для роботодавця. Інспектори праці перевіряють, чи надаються працівникам відпустки, чи є на підприємстві графік відпусток, чи виплачується компенсація за невикористану відпустку. Яку відповідальність за порушення законодавства про відпустки передбачає законодавство, читайте у статті.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Розглянемо, відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті.
