При переведенні чи оформленні працівника на дистанційну роботу постає безліч запитань. Яка норма тривалості дистанційної роботи? Які умови прописати у трудовому договорі «дистанційника»? Як правильно оплачувати таку роботу? З’ясуємо все послідовно.
⇛ Зразок трудового договору про дистанційну роботу ⇚
Дистанційна робота — це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно — комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця (ст. 60 КЗпП).
Тривалість робочого часу «дистанційників» не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП (40 або менше годин на тиждень). При цьому роботодавцю слід забезпечити облік виконуваної роботи з використанням будь-яких методів обліку, щодо яких сторони дійшли згоди.
Оплачувати дистанційну роботу необхідно з дотриманням норми ст. 115 КЗпП щодо виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
При запровадженні дистанційної роботи визначте взаємні обов’язки сторін. Сторони трудового договору мають самостійно домовитися про такі умови:
- систему оплати праці (почасову чи відрядну),
- строки виконання робіт,
- способи контролю за виконанням,
- питання охорони праці,
- відповідальності сторін тощо.
Стаття 125 КЗпП регламентує, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Додатково можна домовитись про компенсацію витрат за використання електроенергії, води, зв’язку, обслуговування обладнання тощо.
Управління Держпраці у Полтавській області наголошує: на «дистанційників» повною мірою поширюється законодавство про працю з урахуванням специфіки та особливостей застосування дистанційного режиму роботи, які обумовлюються у трудовому договорі. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
КЗпП дозволяє вводити дистанційну роботу наказом лише на час карантину. Правильно оформити дистанційну роботу на постійній основі нелегке завдання, але за допомогою наших підказок ви 100% впораєтеся.
Призупинення трудових відносин — досить актуальна процедура під час воєнного стану. Що таке призупинення трудового договору? Як законно та ефективно здійснити призупинення трудового договору в умовах воєнного стану та повернути працівників на роботу? Як слід оформляти кадрові документи у такому разі та що необхідно знати про наслідки призупинення трудового договору? Покроковий алгоритм дій кадровика з підказками чекає на вас у статті.
Конституція України кожному громадянину гарантує право на працю. Реалізація цього права починається з укладання трудового договору. Що таке трудовий договір та його види? Який вид та форму договору обрати? З якого моменту трудовий договір вважається укладеним? У чому полягає відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів? Як виглядає приклад трудового договору? Які можливості діють в період воєнного стану? Ми підготували для вас роз’яснення та зразок трудового договору.
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору – у статті.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
