Як перевірити, чи виконано норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Ці три тези закріплені у статті 43 Конституції України.
Питання працевлаштування осіб з інвалідністю теж регламентовано законодавством. Головними нормативно-правовими актами у сфері регулювання таких трудових відносин є:
- Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»,
- Закон України «Про охорону праці».
Обидва закони та похідні від них підзаконні нормативні акти зобов’язують роботодавців створювати спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю і сприяти працевлаштуванню з урахуванням особливостей їх можливостей.
Для підприємств, установ, організацій установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Приміром, якщо в установі працює від 8 до 25 осіб, то 1 робоче місце — для особи з інвалідністю.
ГУ Держпраці у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець має звернути увагу на протипоказання, встановлені МСЕК перед допуском до виконання роботи працівника — особи з інвалідністю.
Крім того, чинне законодавство передбачає додаткові пільги для працівників, які мають інвалідність, а саме:
- відповідно до статті 172 КЗпП, у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці;
- працівникам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів , а III групи — 26 календарних днів( ст. 6 Закону України «Про відпустки»). У перший рік роботи відпустка повної тривалості може надаватися таким особам (за їх заявою) і до закінчення 6 місяців безперервної роботи;
- стаття 26 КЗпП регламентує, що особі з інвалідністю не може бути встановлений випробовувальний термін при прийнятті на роботу;
- понаднормова робота та робота в нічний час допускається лише за згодою особи з інвалідністю за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, викладеним у довідці МСЕК (ст. 55, 63 КЗпП).
