Кадровику та роботодавцю слід знати принципові відмінності між трудовими і цивільно-правовими договорами, щоб вберегти себе від штрафів.

На скільки і за що штрафують роботодавців у 2020 році
Під час проведення позапланового заходу контролю Управлінням Держпраці встановило, що між приватним охоронним підприємством та працівником укладено цивільно-правовий договір на виконання робіт з охорони об’єктів. Одночасно, згідно з наказом працівник був ознайомлений з правилами техніки безпеки, умовами, режимом та вимогами щодо роботи.
Держпраці, вбачаючи в цьому порушення вимог законодавства про працю, в частині допуску працівника до роботи без належного оформлення з ним трудових відносин, на підставі абз.2 ч. 2 статті 265 КЗпП винесено постанову про накладення штрафу в 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Трудовий договір і цивільно-правовий договір: принципові відмінності
Не погодившись із таким рішенням, підприємство оскаржило постанову про накладення штрафу.
Окружним адміністративним суд задовольнив позов та скасував постанову.
Однак, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, а Восьмий апеляційний адміністративний суд підтримав Управління. У Постанові суд наголосив, що вважає помилковими висновки суду першої інстанції про реальність та правомірність цивільно-правових відносин між підприємством і працівником, оскільки останній ознайомлений з правилами техніки безпеки, умовами роботи, вимогами працівників на об’єкті, що в свою чергу відповідає нормам чинного законодавства про працю та охорону праці.
Штраф роботодавцю доведеться сплатити.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Призупинення трудових відносин — досить актуальна процедура під час воєнного стану. Що таке призупинення трудового договору? Як законно та ефективно здійснити призупинення трудового договору в умовах воєнного стану та повернути працівників на роботу? Як слід оформляти кадрові документи у такому разі та що необхідно знати про наслідки призупинення трудового договору? Покроковий алгоритм дій кадровика з підказками чекає на вас у статті.