Згідно зі статтею 56 КЗпП, робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. Частина 3 цієї статті гарантує недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу.
☝ Робота за сумісництвом: врахуйте всі нюанси
Тобто, на роботі за сумісництвом (внутрішнім чи зовнішнім) працівник має право на щорічні та соціальні відпустки.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 75 КЗпП).
Також працівник-сумісник за власним бажанням має право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Тобто, на період щорічної основної відпустки за основним місцем роботи на роботі за сумісництвом працівник має право оформити щорічну відпустку, попри те, що ним не відпрацьовано шести місяців. Управління Держпраці у Полтавській області наголошує, що можливість скористатися відпусткою на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи є лише правом для працівників, а не обов’язком.
Увага! Якщо щорічна відпустка на роботі за сумісництвом менше, ніж за основним місцем роботи, суміснику за його бажанням обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. На це скеровує пункт 14 статті 25 Закону України «Про відпустки».
