Штраф у 792 тис. грн, попри наявність договорів з працівниками. Чому ВСУ підтримав позицію Держпраці?

Укладення з працівниками договорів ЦПХ саме по собі не звільняє від відповідальності за допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин. Тож, вчіться на чужих помилках.

Штраф у 800 тис. грн, попри наявність договорів з працівниками. Чому ВСУ підтримав позицію Держпраці?


У грудні 2019 року посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області було проведено інспекційне відвідування підприємства. Під час перевірки були встановлені факти незадекларованої праці, а саме, адміністрація підприємства в порушення приписів ч. 3 ст. 24 КЗпП допустила до роботи без належного оформлення трудових відносин 19 працівників.

Підстави для інспекційного відвідування роботодавця

Держпраці нагадує, що згідно з пунктом 11 Порядку №823 (в редакції чинній на момент проведення контрольного заходу), інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право зокрема ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги.

Під час інспектування адміністрацією підприємства були надані документи для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, зокрема цивільно-правові договори укладені з дев’ятнадцятьма працівниками.

Однак, дослідивши договори ЦПХ, посадові особи Управління Держпраці встановили, що вони мають ознаки трудових договорів.

Так, робота виконується систематично, відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони (лісничого), робота передбачає надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, яка замовила роботи, договори передбачають виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно з класифікатором професій ДК 003:2010 («Прибиральник», «Охоронник»), тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес – виконання функцій, договори містять загальні неконкретні відомості про виконувану роботу.

Крім того, договори містять такий вид робіт, що потребує спеціальних знань; для уточнення характеру виконаної роботи, необхідно звернутись до відповідного спеціаліста в лісовому господарстві. Працівники є матеріально відповідальними, отримують заробітну плату за виконану роботу відповідно до відомості розподілу витрат, а деякі роботи мають сезонний характер.

Таким чином, Держпраці на підставі порушень підприємством ч. 3 ст. 24 КЗпП винесла постанову про накладення штрафу за абз. 2 ч. 2 ст. 265. Тобто за допущення до роботи дев'ятнадцятьох працівників без належного оформлення трудових відносин загальна сума штрафу склала 792 тис. 870 грн 00 коп.

Проте, роботодавець не погодився з таким «вироком» та подав позов до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно з договорами робота виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила, договори не містять обсягів робіт, не зазначені кінцеві матеріальні результати. При цьому саме зазначення кінцевого матеріального результату є основною ознакою цивільно-правових договорів.

Чинне законодавство забороняє вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин, тож посилання суб’єкта господарювання на укладення з працівниками цивільно-правових угод саме по собі не може звільняти від відповідальності за допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин, якщо вказані угоди спрямовані на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманими працівниками та позивачем.

Верховний Суд підтвердив висновки суду першої інстанції.

Таким чином, дослідивши усі юридично значущі обставини у справі, суд дійшов висновків про те, що станом на час проведення інспекційного відвідування підприємство не дотрималось приписів КЗпП у відношенні до дев’ятнадцяти працівників. Отже, Управління Держпраці мало усі правові підстави стверджувати про наявність з боку роботодавця порушень ч. 3 ст. 24 КЗпП та винести постанову про накладення штрафу згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Відтак суб’єкту господарювання доведеться сплатити штраф у розмірі 792 тис. 870 грн 00 коп.

За інформацією ГУ Держпраці Харківській області

Відновлення бронювання у Дії

Статті за темою

Усі статті за темою

Перевірки Держпраці скасовано: чи правда?

Набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва. Від 14.05.2019 втратили чинність Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Чи можливі тепер перевірки Держпраці: роз'яснення з посиланням на нормативно-правові акти.
8087

Судова реформа 2016: яких змін очікувати

Нині в Україні триває судова реформа , яка передбачає оновлення законодавства. Зокрема, прогнозується повне реформування системи судоустрою; імплементація оновлених конституційних засад правосуддя на законодавчому рівні для забезпечення незалежності (деполітизації) судової влади; посилення відповідальності судової влади перед суспільством; запровадження нових механізмів формування та кадрового оновлення суддівського корпусу
2724

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді