ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадало, що фізичні особи — підприємці (ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін (ч.2 ст. 21 КЗпП).
⚡️ Працівник захворів на COVID-19: алгоритм дій для кадровика
Відповідно до пункту 1 Положення «Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 28.06.1993 № 43, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну, роботою за сумісництвом є виконання працівником, окрім основної роботи, іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Фізична особа — підприємець, зареєстрована у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців. Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якій знаходиться його трудова книжка.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
Сумісництво і суміщення професій і посад є проблемним питанням для працівників кадрових служб. Нерідко сумісництво та суміщення в трудовому праві плутають або, ще гірше, ототожнюють їх. У статті ви знайдете все про сумісництво і суміщення, порівняльна характеристика яких є дуже важливою. Отже, сумісництво і суміщення: в чому різниця?
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Підпишіться на 
