Звільняти через призов на строкову військову службу під час особливого періоду неправомірно. Позиція Верховного Суду

За працівником, призваним на строкову військову службу в період дії особливого періоду, зберігають місце роботи (посаду) та середній заробіток на підприємстві.

Звільняти через призов на строкову військову службу під час особливого періоду неправомірно. Позиція Верховного Суду

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 (адміністративне провадження № 11-609апп19).

Обставини справи

Позивач був прийнятий на службу цивільного захисту в Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі — ДСНС) за контрактом на три роки. За умовами контракту його дію можна припинити достроково з ініціативи ДСНС, зокрема, у зв’язку з призовом на строкову військову службу.

Під час проходження позивачем служби цивільного захисту його призвали на строкову військову службу та звільнили зі служби в ДСНС у зв’язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії.

Позивач просив визнати протиправним і скасувати наказ управління ДСНС про звільнення зі служби у запас Збройних Сил України, поновити його на службі цивільного захисту та стягнути з управління ДСНС середньомісячний заробіток з часу звільнення до дня поновлення на роботі, оскільки звільнення відбулося під час дії особливого періоду, а тому, на підставі статті 119 КЗпП, місце служби та інші гарантії мали бути збережені.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначили, що звільнення відбулось під час дії визначеного статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі — Закон № 3543-XII) особливого періоду, відповідач порушив вимоги частини третьої статті 119 КЗпП, а тому позивача необхідно поновити на посаді.

Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу управління ДСНС не задовольнила.

Звільняти через призов на строкову військову службу під час особливого періоду неправомірно. Позиція Верховного СудуДізнайтеся, як у наказі визначити період увільнення працівника для виконання обов’язків, пов’язаних із призовом на строкову військову службу

Висновки Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особливий період, початок якого був пов’язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію, закінчується відповідним рішенням Президента України про функціонування в умовах мирного часу.

Такої ж позиції дотримувалося й Міноборони, яке зазначало, що особливий період в Україні настав з 17 березня 2014 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014 та триває дотепер, а його скасування здійснить президент окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на Сході України (лист від 01.10.2015 № 322/2/8417).

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач був призваний на строкову військову службу в період дії особливого періоду та за ним зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації відповідно до статті 119 КЗпП.

Олена Петровська

за матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень

Відновлення бронювання у Дії

Статті за темою

Усі статті за темою

Перевірки Держпраці скасовано: чи правда?

Набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва. Від 14.05.2019 втратили чинність Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Чи можливі тепер перевірки Держпраці: роз'яснення з посиланням на нормативно-правові акти.
8087

Судова реформа 2016: яких змін очікувати

Нині в Україні триває судова реформа , яка передбачає оновлення законодавства. Зокрема, прогнозується повне реформування системи судоустрою; імплементація оновлених конституційних засад правосуддя на законодавчому рівні для забезпечення незалежності (деполітизації) судової влади; посилення відповідальності судової влади перед суспільством; запровадження нових механізмів формування та кадрового оновлення суддівського корпусу
2724

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді