Велика Палата Верховного Суду (далі — ВП ВС) постановою у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19) від 23.09.2020 поновила на посаді колишнього голову райдержадміністрації (далі — РДА), якого звільнили за порушення трудової дисципліни.
Звільнений голова РДА (позивач) у позові до Президента України (питання звільнення голів місцевих РДА віднесено до компетенції Президента України) та РДА просив визнати протиправним Розпорядження Президента про його звільнення з посади голови РДА, поновити на посаді та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Розпорядженням Президента України позивач призначений на посаду голови РДА. Під час роботи розпорядженням КМУ був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов’язків з питань регулювання містобудівної документації.
Згодом РДА направила до КМУ лист з пропозицією звільнити позивача з посади голови РДА за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП (систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення) та направити відповідне подання Президенту України.
За результатами цього звернення Комісія з питань вищого корпусу державної служби затвердила висновок про наявність у діях голови РДА дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності й ухвалила рішення про внесення Президенту України пропозиції про застосування дисциплінарного стягнення — звільнення із займаної посади за сукупністю обтяжуючих обставин.
Позивач не усунув виявлених в роботі недоліків, що стало підставою для службового розслідування, за наслідками якого КМУ притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов’язків з питань регулювання містобудівної документації.
У листі також повідомлено про інші факти неналежного виконання позивачем покладених на нього обов’язків, зокрема у питаннях децентралізації та утворення об’єднаних територіальних громад, у галузях агропромислового комплексу та теплопостачання.
КМУ вніс Президенту України подання з пропозицією звільнити позивача з посади голови РДА за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП).
✍ Звільняємо за систематичне невиконання обов’язків: крок за кроком
Розпорядженням Президента позивач звільнений з посади голови РДА відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Вважаючи Розпорядження Президента України протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ВП ВС у справі, що розглядалась зазначила, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов’язків його не знято і не погашено.
Отже, при звільненні за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов’язків без поважних причин.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП необхідна наявність сукупності таких умов:
- порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають зправил внутрішнього трудового розпорядку;
- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;
- невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків повинне бути систематичним;
- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
Тому для звільнення працівника п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов’язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
Під час розгляду справи роботодавець зобов’язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов’язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Оскільки позивач не надавав письмових пояснень, а роботодавець не вказав, у чому саме полягає систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на голову РДА трудовим договором та які порушення були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю), ВП ВС задовольнила заявлені позивачем вимоги та поновила його на посаді голови РДА.
Олена Петровська
за матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень
