Умова про встановлення випробування має бути зазначена в трудовому договорі або наказі про прийняття на роботу, під яким працівник розписується та погоджується із наявністю випробування та його тривалістю (інші форми погодження умови про випробування зазначаються в листі Міністерства соціальної політики України від 04.04.2012 р. №54/06/187-12 «Щодо звільнення працівника, який не витримав випробування»).
Звільнення за результатами випробування
Зверніть увагу, що існує категорія працівників, яким заборонено встановлювати випробування при прийнятті на роботу. До цієї категорії належать:
- особи, які не досягли вісімнадцяти років;
- молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
- молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;
- осіби, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- осіби з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- осіби, обрані на посаду; переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- осіби, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітні жінки;
- одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіби, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- осіби, які приймаються на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщені особи;
- особи, при прийнятті на роботу в іншу місцевість;
- особи, при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію;
- в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 26 КЗпП).
До речі, працівники, що приймаються на роботу, повинні наперед повідомити роботодавця про право на звільнення від проходження випробування й надати підтвердні документи.
Строк випробування — до трьох місяців, якщо інше не встановлено законодавством. В окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — до шести місяців. Для робітників строк випробування — до одного місяця.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин (ст. 27 КЗпП).
Як НЕ треба встановлювати випробування
Для державних службовців випробування встановлюється строком від одного до шести місяців. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. У разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніше, ніж за сім календарних днів (ст. 33 Закону України «Про державну службу»). Національне агентство України з питань державної служби у своєму роз’ясненні від 15.09.2017 №30-р/з наголосило, що Законом не передбачено скорочення вже встановленого строку випробування.
У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні (ст. 28 КЗпП).
Встановлення випробування учасникам АТО
Претензії до роботи працівника мають бути зафіксовані в письмовій формі, на цьому наголошують фахіві Державної служби України з питань праці. Роботодавцю рекомендовано вказати критерії, якими він керувався, і конкретні недоліки, які були допущені працівником. У судовій практиці трапляються випадки, коли навіть винесення догани за порушення трудової дисципліни не слугувало підставою для визначення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування. Оскільки звільнення через непроходження випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП) є таким, що відбувається з ініціативи роботодавця, то в таких випадках діє заборона звільнення під час тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Втім, звільнення за результатами випробування не потребує погодження профспілки (ст. 43-1 КЗпП). В інших аспектах процедура не відрізняється (видається наказ про звільнення, вноситься запис до трудової книжки, проводиться остаточний розрахунок).
