Як роботодавцю створити «особливі умови праці» для особи з інвалідністю

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
За результатами експертизи МСЕК, працівнику надано висновок щодо умов і характеру роботи. Як створити відповідні умови праці?

Що потрібно знати кадровику про створення «особливих умов праці» для осіб з інвалідністю і хто може конкретизувати висновки МСЕК?

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII (далі – Закон №875), особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Переведення працівника, якому встановлено інвалідність, на підходящу роботу

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.05 р. № 2961-IV (далі – Закон № 2961) інвалідність і ступінь утрати здоров’я повнолітніх хворих установлює медико-соціальна експертна комісія (далі – МСЕК) за результатами відповідної експертизи. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров’я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Відповідно до пункту 24 Постанови КМУ «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 року №1317, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації. Тобто, документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи, є довідка до акту огляду МСЕК, яку видають за формою, затвердженою наказом МОЗ від 30.07.12 р. № 577.

Після встановлення інвалідності працівник має повідомити роботодавця про даний факт, та надати йому копію довідки до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації. При отриманні копій вищезазначених документів роботодавець повинен проаналізувати рекомендації МСЕК, а саме:

  • наведені висновки про умови та характер праці у довідці до акту огляду МСЕК (

    форма №157-1/о пункт 12

    ), або
  • висновки про умови та характер праці у повідомленні установи про результати огляду МСЕК (

    форма №162/о пункт 10

    ).
  • індивідуальну програму реабілітації, оскільки ч.2 ст.5 Закону №875 визначає, що індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями, а ч. 1 ст. 17 того ж Закону, гарантує інвалідам право працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

Слід зазначити, що висновки МСЕК про умови і характер праці інвалідів є обов’язковими для роботодавців, тому, роботодавець повинен створити інвалідам умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694-ХІІ.

У випадку, якщо у довідці до акту огляду МСЕК у пункті 12 «висновок про умови та характер праці» вказано, що інвалід може працювати в «особливих умовах праці» без конкретизації таких умов, або коли у названому розділі взагалі нічого не зазначено, або якщо відсутня індивідуальна реабілітаційна програма інваліда, роботодавець має право звернутися за роз’ясненнями до МСЕК, яка установила інвалідність та винесла (не винесла) такі трудові рекомендації. Тоді комісія повинна надати більш конкретні рекомендації щодо умов роботи працівника-інваліда, або ж підтвердити, що він дійсно не може виконувати покладені на нього трудові обов’язки внаслідок стану здоров’я.

Звертаючись до МСЕК з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено групу інвалідності, займаній посаді чи виконуваній роботі, потрібно детально описати умови праці, в яких працює даний працівник, варто пам’ятати, що на стан здоров’я працівника прямо чи опосередковано можуть впливати різні умови праці, зокрема:

  • температура та вологість повітря,
  • фізичні навантаження,
  • характер рухів чи робочих поз працівника,
  • наявність у робочій зоні працівника шкідливих речовин,
  • інших небезпечних факторів, вібрації, шуму, випромінювань тощо.

Якщо у довідці до акта огляду МСЕК (висновку, програмі реабілітації) зазначено певні обмеження щодо умов та характеру праці, роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові іншу вакантну посаду чи легшу роботу, яка б відповідала висновкам, зазначеним у названих вище документах.

Якщо ухвалено рішення про переведення працівника на іншу роботу, слід ураховувати вимоги ч. 2 ст. 170 КЗпП. Зокрем, відповідно до ч. 2 ст. 170 КЗпП при переведенні за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів від дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Дане роз’яснення носить інформаційний характер та не встановлює правових норм.

За матеріалами Управління Держпраці у Рівненській області.

Військовозобов’язані в кадрах: приймаємо, увільняємо, звільняємо правильно

Статті за темою

Усі статті за темою

Що входить до страхового стажу?

Страховий стаж — це один із ключових факторів, який впливає на право людини на пенсійне забезпечення, соціальні виплати та інші пільги. Тому перед роботодавцями та працівниками постає низка питань щодо його врегулювання. Що входить до страхового стажу для пенсії? Як зараховується стаж та чи зараховується навчання в трудовий стаж? Відповіді на ці та інші питання про трудовий стаж для виходу на пенсію — у статті.
66088

Роль кадровика в командній роботі

Успіх будь-якої організації безпосередньо залежить від її найціннішого ресурсу — людей. Командна робота, як форма організації праці, дозволяє досягати синергії, де загальний результат значно перевищує суму індивідуальних зусиль. Проте для створення дієвої команди недостатньо просто зібрати фахівців у межах одного проєкту чи підрозділу. Саме тому досить важлива роль кадровика в командній роботі— HR-фахівця, чия місія полягає у створенні сприятливого середовища для командної взаємодії та розвитку колективу.
180

Психологія конфлікту: чому ми сваримось на роботі

Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, цінностей, поглядів або потреб. Конфлікти на робочому місці виникають через взаємодію різних особистостей, посадових функцій та очікувань. У цій статті ви знайдете секрети вирішення трудових конфліктів, все про роль кадровика у врегулюванні спорів, а також кадрові політики і уникнення конфліктів у трудовому просторі.
289

Кадрова безпека підприємства

У сучасних умовах глобальної конкуренції та постійних змін на ринку праці, кадрова безпека підприємства набуває все більшого значення для стабільного функціонування будь-якого підприємства. Як кадровику запобігти внутрішнім загрозам та стабільно підтримувати кадрову безпеку на підприємстві — читайте у статті.
306

Калькулятор кількості кадровиків

Управління персоналом є критично важливою складовою ефективної роботи будь-якого підприємства. Відділ кадрів (HR-відділ) не лише веде документацію, а й відповідає за залучення, адаптацію, розвиток і утримання персоналу. Але яка кількість кадровиків потрібна для якісного виконання цих функцій? Допомогти в цьому може калькулятор кількості кадровиків — спеціальний інструмент для розрахунку оптимального складу HR-команди.
15306

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді