Ведення табеля обліку робочого часу на підприємствах, в установах та організаціях регулюється наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489. Тобто табель обліку робочого часу — це первинний документ для обліку відпрацьованого часу, який є також підставою для нарахування зарплати працівникам.
Робота за сумісництвом: враховуємо всі нюанси
Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Такі вимоги визначені Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін’юстиції, Мінфіну 28.06.1993 р. N43.
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішньому трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Такі вимоги зазначені у ст. 21
.Працювати на умовах сумісництва працівник може на тому ж самому підприємстві, що є його основним місцем роботи, це внутрішнє сумісництво, або на іншому підприємстві, яке не є його основним місцем роботи – це зовнішнє сумісництво.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій статті 50 КЗпП.
Робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. На роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП).
Зазначимо, що у табелі має бути відображено фактичне використання робочого часу. Облік використання робочого часу здійснюється за кожний робочий день (зміну). Кількість відпрацьованого часу слід заповнювати у годинах. Умовні позначення видів неявок працівників робляться лише на підставі офіційних документів.
Кожного працівника включають до табеля, як правило, один раз. Винятком є внутрішні сумісники. Особи, які суміщають на підприємстві, в установі, організації, зазначаються двічі з метою відображення робочого часу за основною посадою та за сумісництвом. Тому, у разі внутрішнього сумісництва, табель обліку використання робочого часу ведеться за двома посадами.
За матеріалами Управління Держпраці в Кіровоградській області
За правильними відповідями ми зарахуємо частину курсів, і програма скоротиться
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
