Під час війни багато виробничих фондів, особливо у Донецькій і Луганській областях, було зруйновано, працівники залишилися без подальшої можливості працювати на таких підприємствах.
Звільнення під час війни: що радять професіонали
Зміни, внесені до КЗпП Законом від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" встановлюють особливий порядок вивільнення працівників у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП), який відрізняється від загальної процедури вивільнення, передбаченої частинами 1-3 ст. 492 КЗпП, які в такому випадку не підлягають застосуванню. Вичерпний перелік вимог при звільненні працівника відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП встановлюється частиною 6 ст. 492 КЗпП, а саме:
- персональне попередження працівника не менш ніж за 10 календарних днів;
- надання інформації про заплановане вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення не пізніше ніж за 10 календарних днів;
- повідомлення державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також проведення протягом п’яти календарних днів консультацій з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень (у разі, якщо вивільнення є масовим).
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Держпраці
