Підпишіться на 
Простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
У випадку простою працівників за умови їхньої згоди та з урахуванням спеціальності і кваліфікації можуть перевести на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) на весь період простою або на інше підприємство, якщо воно розміщене в тій самій місцевості, на строк до одного місяця.
Якщо простій виник не з вини працівника, його оплачують з розрахунку не нижче ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Під час простою працівник не повинен виконувати трудові обов’язки, передбачені трудовим договором.
Зміна № 16 до КП: огляд новацій
Законодавство не визначає місця перебування працівника під час цілоденного простою, тому його визначає сам роботодавець і вказує у розпорядчому документі — наказі чи розпорядженні.
УВАГА! Працівники мають перебувати на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але не виконувати своїх посадових обов’язків, якщо роботодавець так визначив.
Якщо працівник і далі виконує свої трудові обов’язки, зокрема і за межами адміністративної будівлі роботодавця, це теж вважається дистанційною чи надомною роботою і має бути оплачене відповідно до встановлених умов оплати праці.
За матеріалами ГУ Держпраці в Київській області
