Чию працю дозволено та заборонено використовувати під час воєнного стану та чи потрібна згода жінок на роботу
На період воєнного стану до трудового законодавства були внесені зміни. Так, під час воєнного стану не дозволено залучати до роботи в нічний час без їхньої згоди:
- вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року;
- осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (ст. 8 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136, далі — Закон № 2136).
УВАГА! Не застосовуйте норми частин першої і другої статті 54 КЗпП у період воєнного стану.
Дозволено залучати до роботи жінок, крім вагітних і тих, які мають дитину віком до одного року, за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах у період воєнного часу (ст. 9 Закону № 2136).
Зверніть увагу, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX виключив частину другу статті 9 Закону України № 2136, що містила дозвіл щодо залучення працівників, які мають дітей, за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, відправлення їх у відрядження.
Приймаєте на роботу, направляєте у відрядження або звільняєте жінку, перевірте чи немає законодавчих обмежень, зокрема під час дії воєнного стану. Скористайтеся дороговказом, щоб уникнути штрафів самому, і вберегти директора від адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління
Державної служби України з питань праці
Переведення годинника на літній час передбачає додавання однієї години до поточного часу. Це зміна, яка зазвичай відбувається весною для економії енергії та кращого використання світлового дня. Про те, чи варто відображати весняне переведення годинника в табелі обліку використання робочого часу та які особливості має перехід на літній час 2025 року — читайте у статті.
Працівник може звернутися до роботодавця з проханням встановити йому індивідуальний графік роботи: раніше починати роботу, раніше закінчувати, зменшити час перерви. На практиці роботодавці ідуть назустріч працівникам, які аргументують таку потребу поважними причинами.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.
