Така підстава припинення трудового договору, як смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою, з’явилась у КЗпП з 19 липня 2022 року

14 жовтня 2022 року Кабмін затвердив Порядок припинення трудового договору у разі смерті роботодавця-фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (далі — Порядок).
Оновіть на стенді Правила військового обліку Порядок:
- визначає алгоритм дій працівника, який бажає припинити трудовий договір за таких обставин;
- встановлює обов’язки та повноваження центрів зайнятості у разі, якщо працівник подає заяву про припинення трудового договору;
- регламентує особливості взаємодії центру зайнятості, ПФУ та податкової.
Нагадаємо, що тривалий час законодавство не визначало, як припинити трудовий договір працівника у зв’язку зі смертю роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішення суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. У працівника був єдиний спосіб припинити такі відносини — звернутись до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю роботодавця. Однак, з 19 липня 2022 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07 2022 № 2352-IX увів до КЗпП чотири нові підстави припинення трудового договору, серед яких: смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 8-1 ч. 1 ст. 36).
Станом на 17 жовтня 2022 року постанову КМУ, якою затвердили Порядок, ще не оприлюднили на Урядовому порталі. Команда кадрового напряму Цифрового видавництва Експертус вже готуює докладну консультацію, яка допоможе звільнитися працівнику у разі смерті роботодавця — ФОП. Слідкуйте за оновленнями!
Олена Петровська,
експерт із кадрових питань
Питання звільнення вагітних жінок є одним із найчутливіших у трудовому законодавстві України. Роботодавці повинні діяти виключно в межах закону, адже неправомірне звільнення вагітної жінки з роботи може спричинити серйозні юридичні наслідки — від поновлення працівниці на посаді до виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті