Розглянемо основні положення Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зокрема визначимо, що він змінив для роботодавців і працівників, які працюють за трудовим договором.
Укладання трудового договору
Чи укладати договір у письмовій формі, вирішують роботодавець і працівник.
Під час воєнного стану дозволені строкові договори з новими працівниками, зокрема якщо треба замінити тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.
Випробувальний термін
Роботодавець може встановити випробувальний термін для всіх працівників, зокрема неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше норма про випробувальний термін не стосувалася.
Зміна умов праці
Роботодавець може без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість, щоб відвернути чи ліквідувати наслідки бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей, утім, за умов, якщо:
- на території, куди переводять, не ведуться бойові дії; інакше — лише за згодою працівника;
- працівник не має протипоказань за станом здоров’я;
- роботу оплачуватимуть не нижче ніж становила середня заробітна плата за попередньою роботою.
Тривалість робочого часу і відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень На об’єктах критичної інфраструктури нормальну тривалість робочого часу можуть збільшити до 60 годин на тиждень. Пропорційно мають збільшити і заробітну плату.
Для працівників зі скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури передбачений робочий час — до 40 годин на тиждень із пропорційним збільшенням заробітної плати.
Час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець.
На період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин на тиждень, тоді як раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня.
Додатково скасували:
- заборону роботи у вихідні дні;
- скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
- перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
- обмеження для надурочних робіт.
Щорічна оплачувана відпустка
Працівник має змогу піти в щорічну оплачувану відпустку, але роботодавець може обмежити її тривалість за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити в наданні працівникам невикористаних відпусток за попередні роки.
Відмовити у відпустці можуть працівникам на об’єктах критичної інфраструктури, окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.
Також працівник може попросити надати неоплачувану відпустку на будь-який строк, тоді як у мирний час вона була обмежена 15 днями на рік.
Працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу роботодавець зобов’язаний надати неоплачувану відпустку тривалістю до 90 днів.
Робота вночі й у небезпечних умовах
Без їхньої згоди заборонено пропонувати роботу вночі вагітним жінкам, матерям дітей до одного року, а також особам з інвалідністю, яким протипоказана така робота.
За згодою інші жінки та працівники з дітьми можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також бути залучені до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.
На час воєнного стану скорочений робочий час вночі скасований.
Невиплата заробітної плати
Роботодавці повинні намагатися своєчасно виплачувати зарплату.
Закон допускає порушувати строки виплати через бойові дії чи інші обставини непереборної сили. Утім, ця норма закону не звільняє роботодавців від обов’язку виплачувати заробітну плату.
Оплатити роботу працівників роботодавець має оодразу після відновлення діяльності.
Розірвання трудового договору
Ініціювати звільнення може і працівник, і роботодавець.
Розірвати трудовий договір негайно працівник має право, якщо:
- підприємство розташоване в зоні бойових дій;
- є загроза його життю і здоров’ю.
Це не поширюється на працівників критичної інфраструктури або тих, хто залучені до суспільно корисних робіт.
Роботодавець може звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з першого дня виходу на роботу.
УВАГА! Роботодавець може звільнити працівника через неможливість забезпечити його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також якщо працівник відсутній на роботі та не повідомляв про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Призупинення дії трудового договору
Тимчасово призупинити дію трудового договору можливо, якщо внаслідок військової агресії надання та виконання роботи не можливі. У такому випадку трудові відносини між роботодавцем і працівником зберігаються.
Про призупинення дії трудового договору роботодавець і працівник мають повідомити одне одного в будь-який доступний спосіб.
За матеріалами Урядового порталу
