З 31 січня 2023 року діє новий порядок бронювання працівників на період мобілізації та на воєнний час
Новий порядок бронювання працівників під час війни
Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі — Порядок № 76).
Щоб забронювати працівників, органи державної влади, інші державні органи подають на погодження Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки) списки за відповідними сферами управління, галузями національної економіки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями в паперовій та/або електронній формі (дод. 1 до Порядку № 76) разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних (дод. 2 до Порядку № 76) (п. 4 Порядку № 76).
У Списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, не вказують інформацію щодо того, чи це основний працівник, чи сумісник (дод. 1 до Порядку № 76).
Працівник — це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) (ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ).
Сумісництвом вважають виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи (ч. 1 ст. 102-1 КЗпП).
Отже, працівника-сумісника також можна забронювати на період мобілізації та на воєнний час відповідно до Порядку № 76. Таку позицію підтверджує й лист Мінекономіки від 13.02.2023 № 2704-12/5941-09.
Олена Петровська
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості має робота по сумісництву? Як регулює сумісництво КЗПП України? Чи можлива робота за сумісництвом на різних підприємствах? Як здійснюється оплата праці за сумісництвом? Відповіді на ці питання, особливості прийняття за сумісництвом працівника та специфіка оформлення за сумісництвом — у статті.
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Якщо необхідно оформити для працівника зміну роботи за сумісництвом на основне місце роботи, кадровики нерідко припускаються помилки, оформлюючи такий перехід як переведення. А як же правильно оформити таку процедуру?
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
