Потрібні люди для роботи на Херсонщині, Миколаївщині та Запоріжжі
Міністерство охорони здоров'я закликало медиків-добровольців долучитися до роботи в регіонах, що постраждали від затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС. Це Херсонська, Миколаївська та Запорізька області.
Документи для прийняття лікаря на роботу
Медиків залучатимуть для підсилення закладів охорони здоров'я у постраждалих регіонах. Подати свою кандидатуру можна у два способи:
- через створення списків охочих у лікарні, які передає керівник закладу
- самостійно (для цього потрібно залишити заявку за номером 0 800 60 20 19).
МОЗ також оприлюднило перелік потрібних фахівців. Це, зокрема:
- лікарі-анестезіологи;
- лікарі-терапевти;
- лікарі-травматологи дитячі;
- лікарі-офтальмологи;
- лікарі-невропатологи;
- лікарі-фтизіатри;
- лікарі-хірурги щелепно-лицеві;
- лікарі-нейрохірурги;
- лікарі-гематологи;
- лікарі-рентгенологи;
- лікарі-онкологи;
- лікарі-гінекологи-онкологи;
- лікарі з променевої терапії;
- лікарі невідкладної (екстреної) медичної допомоги;
- медичні сестри.
Добровольці-медичні працівники отримуватимуть не лише заробітну плату, а й компенсацію додаткових витрат, пов’язаних із перебуванням у місці відрядження. Це відбуватиметься за рахунок підтримки офісу ВООЗ в Україні.
Тривалість робіт у постраждалих регіонах становитиме від двох тижнів до місяця. Поїхати у відрядження можна буде повторно, але не раніше, ніж за місяць після попереднього виїзду.
За матеріалами Міністерства охорони здоров'я України
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
