Підпишіться на 
Кодекс законів про працю України (ст. 119) передбачає, що за резервістами та особами, прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігають місце роботи й посаду на підприємстві.
Як надавати відпустки в умовах воєнного стану
Водночас норм щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки у КЗпП немає.
Закон України «Про відпустки» передбачає, що щорічну основну відпустку надають за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Рік тому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» закріпив нові норми. Так, час, коли працівник фактично не працював, але за ним законно зберігали місце роботи та заробітну плату, зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Проте є виняток — це працівники, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом.
Тож за мобілізованими працівниками зберігають місце роботи під час дії особливого періоду до його закінчення або до дня фактичного звільнення, а виплата грошового забезпечення відбувається за кошти Державного бюджету України (згідно з Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Тобто мобілізований працівник має право на щорічну основну відпустку після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень.
