Ухвалюючи рішення про прийняття на роботу, слід уникати дискримінації
Державна служба України з питань праці пояснила, коли відмову у працевлаштуванні вважають необґрунтованою.
Як обґрунтувати відмову у прийнятті на роботу
Йдеться про невмотивоване рішення не приймати особу на роботу з огляду на риси, не пов’язані з діловими якостями людини (у ситуації, коли на підприємстві наявні вакантні місця).
Держпраці нагадала роботодавцям, що законодавство забороняє будь-які прямі чи непрямі обмеження (чи, навпаки, переваги), коли йдеться про:
- походження;
- соціальний і майновий стан;
- расову та національну приналежність;
- стать;
- мову;
- політичні погляди;
- релігійні переконання;
- членство у професійних спілках чи інших об’єднаннях громадян;
- місце проживання тощо.
Крім того, не можна відмовити у працевлаштуванні жінці через її вагітність або наявність дитини (відповідно до Кримінального кодексу, це розглядатиметься як злочин).
Заборонена будь-яких форм дискримінації поширюється на ситуації укладання, зміни та припинення трудового договору.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Під час добору працівників роботодавець має оцінювати кандидатів за критеріями, які безпосередньо пов’язані з роботою: освітою, кваліфікацією, досвідом, професійними навичками та іншими вимогами, передбаченими законодавством або обумовленими характером посади. Водночас законом передбачена заборона дискримінації при прийнятті на роботу. Що вважається дискримінацією при прийнятті на роботу та як її уникнути роботодавцю — у статті
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника
Прийняття на роботу під час воєнного стану потребує від роботодавця не лише швидкого оформлення кадрових документів, а й уважного дотримання спеціальних правил трудового законодавства. Які особливості оформлення трудових відносин під час воєнного стану? Чи можна встановлювати випробування при прийняття під час воєнного стану на роботу? Які строки повідомлення про прийняття на роботу під час воєнного стану? Відповіді на ці та інші питання про прийняття на роботу під час воєнного стану — у статті