Фермерське господарство: трудові відносини і штатний розпис Визначаючи особливості роботи у сільському господарстві, Держпраці радить насамперед керуватися Законом України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973. Так, закон, зокрема, передбачає, що:
- фермерське господарство — це форма підприємництва, що має найменування, печатку та штамп;
- головою фермерського господарства є засновник (або інша особа, визначена в статуті);
- членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором.
Прикметно, що трудові відносини регулюють згідно з:
- статутом — для членів фермерського господарства;
- законодавством — для осіб, які працюють за трудовим договором.
Таким чином, укладати трудові договори з членами фермерського господарства непотрібно.
Слід також зауважити, що законодавство не наводить випадків, коли наявність статуту є обов’язковою для господарства.
Державна служба з питань праці наголосила на особливостях роботи з трудовими книжками. Так, видача та ведення трудових книжок мають відбуватися на загальних підставах (згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р.№ 58).
Час роботи на фермерському господарстві зараховують до загального і безперервного трудового стажу. Держпраці пояснила, що вносити записи може голова господарства. Записи ж про трудовий стаж при цьому повинні підтверджувати місцеві органи державної виконавчої влади.
Якщо ж господарство створене у формі суб’єкта підприємницької діяльності не як юридична, а як фізична особа, запис вноситься та підтверджується місцевим органом влади.
Що ж до членів фермерського господарства, то записи до їхніх трудових книжок вносять так само, як і до трудової книжки керівника господарства.
За матеріалами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
