Кодекс законів про працю України забороняє звільнення з ініціативи роботодавця таких категорій працівників:
- вагітні;
- жінки, що мають дітей віком до 3 років (або більше — у разі надання відпустки без збереження заробітної плати згідно з медичним висновком, проте не більш ніж до 6 років);
- одинокі матері з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю.
Відповідна заборона передбачена ст. 184 КЗпП.
Праця жінок у мирний та воєнний час: дороговкази для кадровика
Пам'ятайте: звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору є винятком.
Так само працівницю можна звільнити у разі повної ліквідації підприємства.
В обох випадках обов’язково потрібно подбати про подальше працевлаштування жінки. А впродовж періоду до отримання нової роботи (до трьох місяців) за працівницею слід зберігати заробітну плату.
Держпраці наголосила, що варто зважати на те, що дитиною з інвалідністю особа вважається до досягнення нею 18-річного віку.
Що ж до одиноких матерів, то Держпраці рекомендує спиратися на таке визначення:
Одинока матір — це:
- жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
- вдова;
- інша жінка, що самостійно виховує і утримує дитину.
Таке визначення випливає з рішення Верховного Суду. Точного окреслення поняття у законодавстві немає.
За матеріалами Державної служби України з питань праці
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді термін відпрацювання не застосовується. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Можна досконало знати порядок звільнення з роботи, але коли мова йде про конкретного працівника, на допомогу варто покликати як професійний досвід, так і життєвий. Ця стаття допоможе отримати відповідь на питання, як правильно звільнити працівника.
Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин (приміром, виїхали за кордон)? Як визначати дату звільнення, якщо процес ліквідації може розтягнутися на рік або навіть більше?
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Про підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок розірвання трудового договору за таких підстав — у статті.
Кодекс законів про працю України забороняє звільнення з ініціативи роботодавця таких категорій працівників:
