Кодекс законів про працю України забороняє звільнення з ініціативи роботодавця таких категорій працівників:
- вагітні;
- жінки, що мають дітей віком до 3 років (або більше — у разі надання відпустки без збереження заробітної плати згідно з медичним висновком, проте не більш ніж до 6 років);
- одинокі матері з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю.
Відповідна заборона передбачена ст. 184 КЗпП.
Праця жінок у мирний та воєнний час: дороговкази для кадровика
Пам'ятайте: звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору є винятком.
Так само працівницю можна звільнити у разі повної ліквідації підприємства.
В обох випадках обов’язково потрібно подбати про подальше працевлаштування жінки. А впродовж періоду до отримання нової роботи (до трьох місяців) за працівницею слід зберігати заробітну плату.
Держпраці наголосила, що варто зважати на те, що дитиною з інвалідністю особа вважається до досягнення нею 18-річного віку.
Що ж до одиноких матерів, то Держпраці рекомендує спиратися на таке визначення:
Одинока матір — це:
- жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
- вдова;
- інша жінка, що самостійно виховує і утримує дитину.
Таке визначення випливає з рішення Верховного Суду. Точного окреслення поняття у законодавстві немає.
За матеріалами Державної служби України з питань праці
