Кодекс законів про працю України забороняє звільнення з ініціативи роботодавця таких категорій працівників:
- вагітні;
- жінки, що мають дітей віком до 3 років (або більше — у разі надання відпустки без збереження заробітної плати згідно з медичним висновком, проте не більш ніж до 6 років);
- одинокі матері з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю.
Відповідна заборона передбачена ст. 184 КЗпП.
Праця жінок у мирний та воєнний час
Пам'ятайте: звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору є винятком.
Так само працівницю можна звільнити у разі повної ліквідації підприємства.
В обох випадках обов’язково потрібно подбати про подальше працевлаштування жінки. А впродовж періоду до отримання нової роботи (до трьох місяців) за працівницею слід зберігати заробітну плату.
Держпраці наголосила, що варто зважати на те, що дитиною з інвалідністю особа вважається до досягнення нею 18-річного віку.
Що ж до одиноких матерів, то Держпраці рекомендує спиратися на таке визначення:
Одинока матір — це:
- жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
- вдова;
- інша жінка, що самостійно виховує і утримує дитину.
Таке визначення випливає з рішення Верховного Суду. Точного окреслення поняття у законодавстві немає.
За матеріалами Державної служби України з питань праці
Видача трудової книжки в день звільнення передбачена чинним законодавством. Бувають випадки, коли працівник відсутній на роботі в день звільнення або втратив свою трудову книжку, чи бажає отримати її на руки, щоб подати відомості до Пенсійного фонду, які дії працівника та роботодавця? Відповіді на ці та інші запитання отримаєте в статті
Питання звільнення вагітних жінок є одним із найчутливіших у трудовому законодавстві України. Роботодавці повинні діяти виключно в межах закону, адже неправомірне звільнення вагітної жінки з роботи може спричинити серйозні юридичні наслідки — від поновлення працівниці на посаді до виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Підпишіться на 
Кодекс законів про працю України забороняє звільнення з ініціативи роботодавця таких категорій працівників:
