Внутрішньо переміщена особа і біженець: чи тотожні поняття
Державна служба України з питань праці нагадала, що під час воєнного стану заборонено звільняти працівників за прогул без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України), якщо особи не було на роботі у зв'язку з бойовими діями чи наявністю небезпеки для життя.
Якщо роботодавець не може вийти на зв'язок з працівником, за ним потрібно зберігати робоче місце та посаду (поки не буде з’ясовано причини відсутності на роботі).
За можливості варто перейти на дистанційний формат роботи, зберігаючи відповідну оплату праці.
Розбираємось детально:
При цьому жодних застережень щодо статусу біженця в іншій країні Держпраці не наводить. Більш того: згідно з законодавством, працівник навіть не зобов'язаний повідомляти роботодавця про отримання статусу біженця або ж про визнання особою, що потребує тимчасового захисту. Також немає вимог інформувати про місце перебування.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Вінницькій області
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
Розбираємось детально:
