Кодекс законів про працю передбачає відокремлення періоду тимчасової непрацездатності від часу щорічної відпустки (ст. 78 КЗпП).
Так, працівник, який хворів під час відпустки, має право на:
- продовження відпустки;
- перенесення залишку відпустки на інший період (в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана відпустка).
При цьому кількість перенесених днів (або днів, на які продовжили відпустку) дорівнює кількості днів хвороби.
Як саме будуть надані невикористані дні відпустки, вирішують разом працівник та роботодавець (рішення ухвалюють за взаємною згодою): працівник повідомляє роботодавця про своє рішення а роботодавець — видає відповідний наказ.
При цьому підставою для продовження чи перенесення днів відпустки має бути належним чином оформлений лікарняний як підтвердження хвороби (документ працівникові слід надати разом з заявою).
Що ж до виплати допомоги з тимчасової непрацездатності (при її настанні внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві) під час перебуванні у щорічній відпустці, то вона здійснюється у встановлених законом розмірах (згідно з а. 5 ч. 2 ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
За матеріалами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці