Підкажемо, чи можна такий договір укласти не у письмовому вигляді
Кодекс законів про працю України (п. 62 ч. 1 ст. 24) передбачає, що, приймаючи працівника з нефіксованим робочим часом, обов'язково потрібно укладати трудовий договір у письмовій формі.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом
Водночас Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ч. 1 ст. 2) дозволяє роботодавцеві та працівникові під час воєнного стану визначати форму трудового договору за згодою.
Отже, письмова форма договору наразі не є обов’язковою.
Втім, у Держпраці нагадують, що у змісті трудового договору про роботу з нефіксованим робочим часом неодмінно мають бути вказані умови, які є обов’язковими відповідно до закону.
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
КМУ від 28.03.1997 № 278 визначає сезонні галузі та сезонні роботи
Сезонна робота — це одна з найбільш поширених форм працевлаштування в різних сферах діяльності, таких як сільське господарство, будівництво, туризм, роздрібна торгівля та інші. Вона є чудовою можливістю для працівників знайти тимчасову зайнятість, а для роботодавців — вирішити питання з підвищеною потребою у працівниках у пік сезону. Однак процес найму сезонних працівників має свої особливості, а відпустка на сезонній роботі викликає низку питань. Усе про оформлення відпустки сезонним працівникам – у статті.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Та інші питання щодо укладання трудових договорів між роботодавцем та працівником у форматі зручної таблиці
Кодекс законів про працю України (п. 62 ч. 1 ст. 24) передбачає, що, приймаючи працівника з нефіксованим робочим часом, обов'язково потрібно укладати трудовий договір у письмовій формі.
