Час від часу в кадрових наказах можна зустріти вислів: «Надати сумісництво». Перевірте, як оформлений наказ про прийняття за сумісництвом на вашому підприємстві?
Зважте, що коректне формулювання — «Прийняти за сумісництвом».
Нагадаємо, що трудовий договір про роботу за сумісництвом укладають за тими самими нормами законодавства, що і в разі прийняття основного працівника.
✍ Зразок трудового договору 2022
З-поміж базових норм — роботодавець не має права допускати працівника до роботи, поки не уклав із ним трудовий договір, не оформив його наказом й не повідомив про нового працівника ДПС. Так скеровує частина 3 статті 24 КЗпП.
Працівник, який хоче працювати, пише заяву про прийняття на роботу — а не дозвіл працювати. Основна робота чи за сумісництвом — не має значення.
Тож у наказі зазначайте — «Прийняти за сумісництвом».
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
Сумісництво і суміщення професій і посад є досить проблемним питанням для працівників кадрових служб. Нерідко сумісництво та суміщення в трудовому праві плутають або, ще гірше, ототожнюють їх. У статті ви знайдете все про сумісництво і суміщення, порівняльна характеристика яких є дуже важливою. Отже, сумісництво і суміщення: в чому різниця?
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством.
Робота за сумісництвом є правом працівників підприємств, установ, організацій. Сумісництво — це вид організації праці. Які особливості роботи за сумісництвом, специфіка оплати праці сумісників, роз’яснюємо у статті.
