Депутати розглянуть пропозиції Президента на пленарному засіданні
Як звільнити за вироком суду
16 травня 2024 р. Президент повернув Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» від 25.04.2024 № 3678-ІХ (законопроєкт від 05.09.2022 № 7731; далі — Закон № 3678) зі своїми пропозиціями.
Закон доповнює статтю 40 КЗпП додатковими підставами, щоб припинити трудовий договір з працівником з ініціативи роботодавця:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засудили (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві в частині положень, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР). При цьому складовою ПВТР можуть бути правила поведінки на підприємстві, які зобов’язують працівників надати інформацію про зв’язки з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України; зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також умови роботи з конфіденційною інформацією. Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури, стане обов’язковим.
Президент зазначив, що доповнення частини першої статті 43 КЗпП, яка передбачає підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця випадком набрання законної сили вироком суду, яким працівника засудили за злочин проти основ національної безпеки України суперечить самій підставі для звільнення, а саме — наявності вироку суду, що набрав законної сили.
Президент також звернув увагу, що Закон № 3678 зосереджує увагу на зв’язках працівників з особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України, щоб виявити можливі колабораційні дії. Однак втілений у Законі підхід не враховує принципу правової визначеності, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правової норми та є складовою принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) i, як наслідок, не досягає мети для його практичної реалізації.
Формулювання «зв'язки із фізичними особами» не має правового визначення, тому не надає працівнику та роботодавцю змоги чітко і однозначно встановити, про які саме «зв'язки» та інформацію якого змісту й обсягу має повідомити працівник роботодавцю. Крім того, Закон № 3678 не визначає порядок використання, зберігання інформації працівника про зв'язки з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України, а також строків, у які працівники мають надати таку інформацію. Не враховано й те, що працівник може не володіти інформацією про місце постійного проживання (перебування, реєстрації) «фізичних осіб, з якими він має зв'язки». Положення Закону № 3678 не визначають й повноваження роботодавця стосовно інформації, яку він отримав від працівника із зазначеного питання.
Олена Петровська
Законодавство про працю надає право працівникам розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника за два тижні. Але на час дії воєнного стану є поважна причина для звільнення без попередження. Детальніше читайте у статті.
Які документи та в який строк надати працівнику? Що надавати обов’язково, а що — на вимогу?
Листок непрацездатності під час вирішення складних трудових відносин подекуди вважають захисним амулетом. Мовляв, «лікарняний» — це гарантія того, що роботодавець не звільнить працівника ні за яких обставин. Але дійсно чи можливо прийняти наказ про звільнення під час лікарняного? Які особливості звільнення державного службовця під час лікарняного та звільнення під час лікарняного по вагітності та пологах потрібно знати кадровику? Усе про звільнення під час лікарняного — у статті.
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
Складіть письмове повідомлення працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, про закінчення строку трудового договору за зразком
Підпишіться на 
