До 24.03.2022 керувалися винятково КЗпП. Після цієї дати у період воєнного стану діють норми КЗпП, які не змінив або не скасував Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України (ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2136).
Відпустка без збереження зарплатні під час воєнного стану
Згідно з частинами другою, третьою статті 12 Закону № 2136, протягом воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).
Крім того, в період дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).
Останній день відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану 22 чи 23 серпня
Особливості запровадження та оплати простою
Держпраці нагадує, що простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
Зверніть увагу, що перелік інших обставин, які призводять до простою, чинним законодавством не регламентований. У кожному конкретному випадку причина простою буде своя. Зокрема, це може бути несправність обладнання або інструментів, недостача сировини, перебої в енергопостачанні, форс-мажорні ситуації (наприклад, стихійне лихо), військові дії тощо.
У результаті простою роботодавець може зупинити роботу всього підприємства, або його окремих підрозділів, або роботу окремо взятого працівника. Простій може бути з вини роботодавця або з вини працівника чи з незалежних від них причин. Залежно від обставин простій може виявитися нетривалим (декілька годин/днів) або тривалим (декілька місяців).
Як оголосити простій на час воєнного стану
У період простою працівник може не виходити на роботу, але повинен одержувати заробітну плату (однак у меншому розмірі).
Стаття 113 КЗпП передбачає такий порядок оплати простою:
- простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
- виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини – зберігається середній заробіток;
- простій, який стався з вини працівника, не оплачується.
Водночас у колективному договорі може бути визначений і більший рівень оплати часу простою.
Під час простою нарахування доплат і надбавок, передбачені колективним договором, не здійснюються, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці.
Таким чином, якщо на підприємстві було оформлено простій для всіх працівників підстав відмовляти працівнику у виплаті 2/3 тарифної ставки немає. Одночасно роботодавець має право скасувати простій як для всього підприємства, структурного підрозділу чи конкретного працівника.
