Простій та відпустка за власний рахунок під час воєнного стану: що необхідно знати

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
У період воєнного стану не застосовуємо норми законодавства про працю у частині відносин, які врегулював Закон № 2136. Як закон вплинув на надання відпусток без збереження заробітної плати та запровадження простою, роз’яснили в Держпраці

Простій та відпустка за власний рахунок під час воєнного стану: що необхідно знати

До 24.03.2022 керувалися винятково КЗпП. Після цієї дати у період воєнного стану діють норми КЗпП, які не змінив або не скасував Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України (ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2136).

Відпустка без збереження зарплатні під час воєнного стану

Згідно з частинами другою, третьою статті 12 Закону № 2136, протягом воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).

Крім того, в період дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).

Останній день відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану 22 чи 23 серпня

Особливості запровадження та оплати простою

Держпраці нагадує, що простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).

Зверніть увагу, що перелік інших обставин, які призводять до простою, чинним законодавством не регламентований. У кожному конкретному випадку причина простою буде своя. Зокрема, це може бути несправність обладнання або інструментів, недостача сировини, перебої в енергопостачанні, форс-мажорні ситуації (наприклад, стихійне лихо), військові дії тощо.

У результаті простою роботодавець може зупинити роботу всього підприємства, або його окремих підрозділів, або роботу окремо взятого працівника. Простій може бути з вини роботодавця або з вини працівника чи з незалежних від них причин. Залежно від обставин простій може виявитися нетривалим (декілька годин/днів) або тривалим (декілька місяців).

Як оголосити простій на час воєнного стану

У період простою працівник може не виходити на роботу, але повинен одержувати заробітну плату (однак у меншому розмірі).

Стаття 113 КЗпП передбачає такий порядок оплати простою:

  • простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
  • виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини – зберігається середній заробіток;
  • простій, який стався з вини працівника, не оплачується.

Водночас у колективному договорі може бути визначений і більший рівень оплати часу простою.

Під час простою нарахування доплат і надбавок, передбачені колективним договором, не здійснюються, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці.

Таким чином, якщо на підприємстві було оформлено простій для всіх працівників підстав відмовляти працівнику у виплаті 2/3 тарифної ставки немає. Одночасно роботодавець має право скасувати простій як для всього підприємства, структурного підрозділу чи конкретного працівника.

Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці

додаток

Служба в ОМС: вислуга років, надбавки та додаткові відпустки

Статті за темою

Усі статті за темою

Відпустка при народженні дитини: зразок наказу

Працівник просить відпустку при народженні дитини? Надавайте, якщо має на неї право. Скористатися правом на відпустку працівник може упродовж трьох місяців із дня народження дитини. Працівник має використати відпустку не пізніше 104-го дня з дня народження дитини
18943

Право чоловіка на декретну відпустку

Сучасне суспільство поступово відходить від стереотипу, що догляд за дитиною – виключно жіноча справа. Все більше татусів хочуть брати активну участь у вихованні своїх малюків із перших днів життя. Тому питання про право чоловіка на декрет стає дедалі актуальнішим. Права чоловіків на декретну відпустку — гарантія соціальної та гендерної рівності, а декретні для чоловіків – звичне явище, що не викликає зайвої уваги ні роботодавців, ні працівників.
6010

Додаткова відпустка за роботу за комп’ютером: розрахуйте тривалість правильно

Майже всі офісні працівники, так звані «білі комірці», працюють із комп’ютером. Як визначити, кому з працівників і якої тривалості слід надавати щорічну додаткову відпустку за роботу на комп’ютері? Чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці? Як вести облік часу, відпрацьованого на комп’ютері? Чи обов’язково, взагалі, надавати працівникам таку відпустку?
108798

Оформлення виходу на роботу після декретної відпустки

Повернення на роботу після декретної відпустки — це етап, до якого варто підготуватись заздалегідь, як працівнику, так і роботодавцю. Вихід з декретної відпустки основного працівника може відбуватись за двома сценаріями: достроковий вихід з відпустки по догляду за дитиною до 3 років або ж вихід на роботу після відпустки по догляду за дитиною (по її завершенню). Усе про вихід на роботу під час декретної відпустки та переривання відпустки по догляду за дитиною до трьох років — у статті
202301

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді