Підпишіться на 
Задача для кадровика:
Працівник працює на підприємстві 10 місяців і відповідно до графіка відпусток планує йти у відпустку. Однак роботодавець відмовляє у наданні 24 календарних днів відпустки й згоден надати лише 20 днів пропорційно відпрацьованому часу, мотивуючи таке рішення воєнним станом. Чи правомірне таке рішення?
Відпустки в умовах воєнного стану: обмеження та оформлення
Роз’яснення від Держпраці:
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві (ст. 10 Закону України «Про відпустки»). У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Тобто працівник, який працює на підприємстві 10 місяців, має право на всі види щорічних відпусток повної тривалості.
Водночас Держпраці нагадує, що стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентує: у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Крім того, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці
