Під час воєнного стану Закон № 2136 має пріоритет над КЗпП. Водночас для розв’язання питань, не врегульованих Законом № 2136, роботодавці зобов’язанні застосовувати норми Кодексу законодавства про працю
Під час дії воєнного стану особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
Як правомірно звільняти працівників під час воєнного стану
ГУ Держпраці у Дніпровському регіоні наголошує, що для розв'язання питань, які не врегульовані Законом № 2136, роботодавці зобов’язанні застосовувати норми КЗпП.
Нагадаємо, що Закон № 2136 не скасовує та не змінює норми статті 49-2 КЗпП, відповідно до яких, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, роботодавець не може звільнити працівника за скороченням, якщо з ним відсутній зв’язок, і немає можливості повідомити працівника про скорочення.
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Звільнення за згодою сторін — одна із найпоширеніших підстав для припинення трудового договору. Які нюанси слід врахувати під час розірвання трудового договору за згодою сторін? Як регулює питання щодо звільнення за згодою сторін стаття КЗпП? Чи передбачає звільнення за згодою сторін виплати працівнику? Дізнайтеся порядок звільнення за згодою сторін та врахуйте застороги.
Строковий трудовий договір роботодавець та працівник укладають на певний період часу. Які особливості розірвання строкового трудового договору? Чи можливе дострокове розірвання строкового договору? Хто та за яких умов має право це зробити — роз’яснюємо у статті.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
Підпишіться на 
