Такі громадяни зможуть не пред’являти ВОД, щоб оформити чи обміняти паспорт
КМУ постановою від 01.04.2025 № 370 вніс зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.08.2024 № 932 (далі — Порядок № 932).
Визначили, що стосовно чоловіків віком від 18 до 60 років, які є громадянами України та звернулися до відокремленого підрозділу ДМС за межами України (далі — відокремлений підрозділ) щоб оформити паспорт громадянина України чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон з 25.04.2024 до 18.05.2024 та не отримали такі документи, ДМС одноразово формує перелік відомостей та передає їх Міноборони. Зокрема, ці відомості міститимуть прізвище, власне ім’я, по батькові, дату народження тощо (пп. 1 — 11 п. 5 Порядку № 932). Міноборони внесе їх до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Реєстр).
На підставі цих відомостей територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі —ТЦК) візьмуть зазначених осіб на військовий облік та сформують військово-обліковий документ (ВОД) в електронній формі.
Братимуть на військовий облік ТЦК за зареєстрованим / задекларованим місцем проживання. У разі, коли місце проживання не зареєстровано / не задекларовано, — ТЦК, які визначає Генштаб ЗСУ. При цьому, громадян не направлятимуть на військово-лікарську комісію.
Визначили також, що чоловіки зможуть не пред’являти ВОД, щоб отримати у відокремленому підрозділі оформлені документи. Умова — ВОД є дійсним.
У разі, коли стосовно чоловіка віком від 18 до 60 років — громадянина України, який звернувся до відокремленого підрозділу, щоб оформити або обміняти паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, відсутній запис в Реєстрі, прийом документів здійснюватимуть без подання такою особою ВОД. Раніше норма стосувалася лише громадян до 25 років.
За інформацією КМУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті