Дізнайтеся, куди звертатися, які документи додати й у які строки подати заяву або позов
Наближається завершення терміну для повторного проходження ВЛК особами, яких раніше визнали обмежено придатними до військової служби. Після 5 червня їм буде визначено новий статус, що напряму вплине на можливість проходження військової служби.
У зв’язку з цим зростає значення механізмів оскарження висновку військово-лікарської комісії. Незгоду з висновком ВЛК можна оформити в досудовому або судовому порядку.
У досудовому порядку першим кроком є письмове звернення до вищої за рівнем ВЛК. Постанову районної або міської ВЛК можна оскаржити в обласну, а обласну — у регіональну або Центральну ВЛК. Постанови Центральної ВЛК оскаржують лише в суді. Вища ВЛК може або залишити рішення чинним, або призначити повторний чи контрольний медичний огляд.
Щоб звернутися у досудовому порядку, необхідно подати заяву з аргументами щодо незгоди з висновком і додати копії медичних документів.
У судовому порядку висновки ВЛК оскаржують за правилами адміністративного судочинства, оскільки ВЛК виконує владні управлінські функції. Якщо ви вже зверталися до вищої ВЛК, строк для подання позову — 3 місяці з моменту отримання відповіді. Якщо ні — 6 місяців з дати, коли стало відомо про порушення прав.
Позовна заява має відповідати вимогам КАСУ: включати найменування суду, сторін, зміст постанови ВЛК, суть претензій, вимоги та підтверджуючі документи.
Важливо пам’ятати: подання позову не зупиняє дії висновку ВЛК, тому в разі незгоди з висновком не варто зволікати.
За інформацією Міністерства юстиції України
У зв’язку з цим зростає значення механізмів оскарження висновку військово-лікарської комісії. Незгоду з висновком ВЛК можна оформити в досудовому або судовому порядку.
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
