Чи обов'язково оформляти відрядження при відвідуванні виробничих дільниць в різних населених пунктах одного й того ж підприємства? Чи правомірно прописати в положенні про відрядження, що таке переміщення працівників не є відрядженням?
Згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи у перший робочий день за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівнику робоче місце та забезпечити його необхідними для роботи засобами. Відповідно, кожен працівник має своє робоче місце.
У ч. 2 ст. 32 КЗпП зазначено: не є переведенням переміщення працівника на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Тобто, працівник змінює своє постійне робоче місце, але без змін умов праці.
Якщо ж працівник за розпорядженням роботодавця направляється на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи — це є службовим відрядженням. Відповідно до ст. 121 КЗпП працівник має право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій при службових відрядженнях.
Увага!
На законодавчому рівні порядок відрядження (направлення, вибуття, повернення, обсяг гарантій і компенсацій, документування) ґрунтовно визначено лише для підприємств, установ, організацій, які повністю або частково фінансуються із державного бюджету. Тож стане у пригоді консультація «Відрядження: оформлення, відміна, продовження, компенсація витрат»
Проте, якщо робота окремих категорій працівників постійно або більшість часу проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, зазначте це у письмових трудових договорах з працівниками. Порядок (розмір) доплати та обліку використання робочого часу врегулюйте у колективному договорі (чи іншому локальному нормативному документі).
Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»
Запрошуємо на вебінар «Перевірки Держпраці під час воєнного стану», який відбудеться 23 травня. Спікер — посадова особа Держпраці. У програмі — підстави для перевірки, як уникнути штрафів, різниця між трудовим договором і ЦПХ.
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, передбачає, що працівників направляють у відрядження на підставі наказу керівника установи або його заступника. У наказі про відрядження зазначають пункт призначення, найменування підприємства, в яке відряджено працівника, строк та мета відрядження.
Відправлення працівника у відрядження — справа звична. Однак, іноді при оформленні відрядження виникають
складні ситуації, рішення для яких — у статті.
Для забезпечення трудової дисципліни працівниками, що направляються у відрядження, а також урегулювання організаційних та фінансових питань, пов’язаних із відрядженнями, радимо розробити Положення про відрядження (далі — Положення).
Відрядження під час воєнного стану набуло нових особливостей: правила оформлення відрядження працівнику-дистанційнику, працівнику, який перебуває у простої або за кордоном. Як направляти працівників у відрядження під час воєнного стану — читайте у статті
Минулого року Податковий кодекс зазнав змін, які стосуються направлення у відрядження. Дізнатися чи вплинули вони на роботу кадровика та скачати актуальний зразок наказу про відрядження ви зможете у матеріалі.
