Тонкощі відрядження працівника в інші населені пункти
Запитання
Чи обов'язково оформляти відрядження при відвідуванні виробничих дільниць в різних населених пунктах одного й того ж підприємства? Чи правомірно прописати в положенні про відрядження, що таке переміщення працівників не є відрядженням?
Відповідь
Згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи у перший робочий день за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівнику робоче місце та забезпечити його необхідними для роботи засобами. Відповідно, кожен працівник має своє робоче місце.
У ч. 2 ст. 32 КЗпП зазначено: не є переведенням переміщення працівника на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Тобто, працівник змінює своє постійне робоче місце, але без змін умов праці.
Максимальна тривалість відрядження ➤
Якщо ж працівник за розпорядженням роботодавця направляється на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи — це є службовим відрядженням. Відповідно до ст. 121 КЗпП працівник має право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій при службових відрядженнях.
Проте, якщо робота окремих категорій працівників постійно або більшість часу проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, зазначте це у письмових трудових договорах з працівниками. Порядок (розмір) доплати та обліку використання робочого часу врегулюйте у колективному договорі (чи іншому локальному нормативному документі).