Відповідь
КЗпП не тлумачить поняття «відрядження». Загальноприйняте визначення ґрунтується на терміні, вміщеному в пункті 1 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59:
Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи, за наявності документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства.
У відрядження можна направити лише працівника. Гарантії та компенсації під час службових відряджень передбачає стаття 121 КЗпП.
Як оформити відрядження працівника: вісім кроків
КЗпП регулює трудові відносини саме з працівниками (ч. 1 ст. 1 КЗпП).
Службове відрядження працівника потребує належного документального оформлення. Основним документом, який підтверджує рішення роботодавця направити працівника для виконання службового завдання поза місцем постійної роботи, є наказ про відрядження. У цій статті ви знайдете всю інформацію про те, що має містити наказ про відрядження (зразок) та безпосередньо сам приклад наказу про відрядження
Направляючи працівника у відрядження, в наказі встановлюють строки відрядження. Проте обставини можуть скластися так, що працівнику необхідно затриматися у відрядженні.
Для забезпечення трудової дисципліни працівниками, що направляються у відрядження, а також урегулювання організаційних та фінансових питань, пов’язаних із відрядженнями, радимо розробити Положення про відрядження (далі — Положення).
Відрядження під час воєнного стану набуло нових особливостей: правила оформлення відрядження працівнику-дистанційнику, працівнику, який перебуває у простої або за кордоном. Як направляти працівників у відрядження під час воєнного стану — читайте у статті
І для відрядження по Україні, і для відрядження за кордон спершу затвердьте кошторис витрат, а потім видайте наказ. Технічне завдання для відрядження за кордон готуйте за потреби
