Відповідь
КЗпП не тлумачить поняття «відрядження». Загальноприйняте визначення ґрунтується на терміні, вміщеному в пункті 1 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59:
Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи, за наявності документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства.
У відрядження можна направити лише працівника. Гарантії та компенсації під час службових відряджень передбачає стаття 121 КЗпП.
Як оформити відрядження працівника: вісім кроків
КЗпП регулює трудові відносини саме з працівниками (ч. 1 ст. 1 КЗпП).
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, передбачає, що працівників направляють у відрядження на підставі наказу керівника установи або його заступника. У наказі про відрядження зазначають пункт призначення, найменування підприємства, в яке відряджено працівника, строк та мета відрядження.
Скачайте актуальний зразок наказу про відрядження.
Направляючи працівника у відрядження, в наказі встановлюють строки відрядження. Проте обставини можуть скластися так, що працівнику необхідно затриматися у відрядженні.
І для відрядження по Україні, і для відрядження за кордон спершу затвердьте кошторис витрат, а потім видайте наказ. Технічне завдання для відрядження за кордон готуйте за потреби
Директор у відрядженні, а на підприємстві постійно виникають проблеми та завдання, які потребують оперативного розв’язання. Доручіть посадовій особі підприємства виконувати частину повноважень директора на час його відсутності
