Відповідь
Неповний робочий час за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом (ст. 56 КЗпП).
Неповний робочий час може встановлюватися шляхом:
- зменшення тривалості щоденної роботи (наприклад, по 4 години щодня);
- зменшення кількості днів роботи протягом тижня (наприклад, 3 дні по 8 годин);
- одночасного зменшення кількості годин роботи упродовж дня і кількості робочих днів протягом тижня (наприклад, 2 дні на тиждень по 5 годин).
Ініціювати встановлення неповного робочого часу може як працівник, так і власник або уповноважений ним орган. Якщо бажання працювати у режимі неповного робочого часу виявив працівник, який вже працює в організації, то він повинен написати заяву, в якій слід зазначити, який саме режим роботи його влаштовує та підставу для зміни режиму роботи (на час проходження переддипломної практики). Остаточно це питання вирішує роботодавець, рішення якого оформлюється відповідним наказом. Оплата праці буде проводитися пропорційно відпрацьованому часу.
Працівник просить встановити йому неповний робочий день? У такому випадку він пише заяву.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Які особливості прийняття на роботу з неповним робочим днем варто враховувати обом сторонам трудових відносин? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Графік роботи працівників, зразок якого підприємство визначає самостійно, визначає години і дні, коли працівники повинні виконувати свої обов’язки. Підприємство самостійно визначає, який графік роботи працівників діє у його межах. Як скласти графік роботи працівників таким чином, щоб він відповідав нормам закону та влаштовував усі сторони трудових відносин, — читайте у статті
На прохання працівника встановити йому неповний робочий час — остаточне рішення за роботодавцем. Виняток коли з таким проханням звертається вагітна, жінка, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. В цих випадках роботодавець зобов’язаний задовольнити прохання працівниці. Щоб запровадити неповний робочий час, видайте наказ
Робочий час — це період в часі, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудові обов’язки. Детально про поняття робочого часу та його види — у статті.
