Робочий час — це період в часі, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудові обов’язки. Детально про поняття робочого часу та його види — у статті.
КЗпП не дає визначення поняття робочого часу. Проте робочий час та його види відіграють вкрай важливе значення для встановлення часу початку роботи та її закінчення, періодів, які входять до складу робочого часу, для нормування праці, обліку робочого часу та його оплати, для однозначного його застосування при розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій в організації, а також в інших випадках.
Визначення поняття робочого часу у проекті Трудового кодексу України
Глава 2. Робочий час
§1. Тривалість робочого часу
Стаття 132. Визначення робочого часу та його склад
1. Робочий час — це час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і умов трудового договору повинен виконувати трудові обов’язки. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатися інші періоди часу.
2. До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов’язків, підготовчо-завершальний період (час отримання трудового завдання, матеріалів та інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої має виконуватися робота, час підготовки і прибирання робочого місця, здавання готової продукції тощо), час перерв для внутрішньозмінного відпочинку, задоволення особистих потреб, обігрівання тощо.
Особливості віднесення підготовчо-завершального періоду до робочого часу щодо окремих видів робіт встановлюються трудовим законодавством.
3. Колективним чи трудовим договором можуть визначатися окремі періоди, що включаються до складу робочого часу. Повністю або частково до складу робочого часу може включатися час, протягом якого працівник перебуває поза місцем виконання трудових обов’язків у режимі готовності стати до виконання трудових обов’язків.
4. Час, необхідний для прибуття працівника до місця виконання трудових обов’язків, до робочого часу не включається, крім випадків, якщо виконання трудових обов’язків передбачає пересування від одного об’єкта до іншого.
Тримайте орієнтовний перелік нормативно-правових актів для кадрової служби. Він у формі чекліста, тож стане в пригоді керівнику кадрової служби й під час оцінки персоналу підрозділу та внутрішнього аудиту кадрової роботи.
Одним із видів робочого часу є нормальна тривалість робочого часу працівників. Така тривалість не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП).
Робочий час меншої норми тривалості
Організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень (ч. 2 ст. 50 КЗпП).
Робочий час скороченої тривалості
Скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП) передбачає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років, учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, а також для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.
Неповний робочий час
Згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися такий вид робочого часу як неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Встановлювати такий робочий час можна як при прийнятті на роботу, так і згодом. Оплата праці при роботі з неповним робочим часом провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Понаднормовий робочий час
Будь-яка робота, що виходить за рамки встановленого часу трудового дня є понаднормовою. Такі роботи не перевищують 120 годин на рік, і 4 годин протягом 2-х днів поспіль на одного працівника.
Згідно з законом України, понаднормова робота допускається тільки в декількох виняткових випадках, пов’язаних суто з суспільною необхідністю:
для запобігання аварій, стихійного лиха та їх наслідків, а також робіт з оборони держави;
для виконання робіт, пов’язаних із проведенням або усуненням пошкоджень комунікацій (газ, світло, каналізація, водопостачання тощо);
за необхідності провести завершення розпочатих робіт, якщо їх припинення призведе до псування суспільного майна;
за необхідності проведення логістичних робіт, як навантаження/вивантаження в пунктах призначення і відправлення для запобігання скупчення вантажів або простою транспорту;
на безперервних виробництвах за умови неявки змінника, при цьому необхідно негайно приступити до пошуку робітника на заміну того, який приступив до понаднормової праці.
Слід зазначити, що норма робочого часу визначається як робочими днями, так і робочими тижнями. Таким чином, робочий тиждень — це встановлена законом чи на його підставі тривалість робочого часу в межах календарного тижня. На практиці зустрічаються два види робочого тижня: п’ятиденний або шестиденний.
Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»
Запрошуємо на вебінар «Перевірки Держпраці під час воєнного стану», який відбудеться 23 травня. Спікер — посадова особа Держпраці. У програмі — підстави для перевірки, як уникнути штрафів, різниця між трудовим договором і ЦПХ.
