Відповідь
Неповний робочий час відрізняється від скороченого за двома ознаками:
- за повністю відпрацьований скорочений робочий час працівнику виплачується повна тарифна ставка (повний посадовий оклад), а за умови неповного робочого часу — пропорційна частина тарифної ставки (посадового окладу) або зарплата залежно від виробітку;
- встановлення неповного робочого часу залежить від бажання працівника і роботодавця, а запровадження скороченої тривалості робочого часу передбачено законодавством.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюються нормативно-правовими актами, у тому числі локальними нормативними актами організації, тоді як неповний робочий час встановлюється за погодженням сторін трудового договору. Навіть тоді, коли законодавство встановлює обов’язкове застосування неповного робочого часу, воно не визначає жорстко його тривалість, а лише передбачає її верхню межу.
Графік роботи працівників, зразок якого підприємство визначає самостійно, визначає години і дні, коли працівники повинні виконувати свої обов’язки. Підприємство самостійно визначає, який графік роботи працівників діє у його межах. Як скласти графік роботи працівників таким чином, щоб він відповідав нормам закону та влаштовував усі сторони трудових відносин, — читайте у статті
Працівник просить встановити йому неповний робочий день. У такому випадку він пише заяву.
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Установити його можна як під час прийняття на роботу, так і згодом. Які алгоритми запровадження неповного часу з ініціативи працівника та роботодавця? Як встановити на неповний робочий час в умовах воєнного стану?
Робочий час — це період в часі, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудові обов’язки. Детально про поняття робочого часу та його види — у статті.
На прохання працівника встановити йому неповний робочий час — остаточне рішення за роботодавцем. У разі задоволення прохання — видається наказ про встановлення неповного робочого часу працівнику
