Відповідь
Відповідно до статті 71 Кодексу законів про працю України (КЗпП) робота у вихідні дні забороняється, залучати окремих працівників до роботи в такі дні можна тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) організації і лише у виняткових випадках:
- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота організації в цілому або його окремих підрозділів;
- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Поняття «вихідний день» установлено статтею 67 КЗпП, святкові та неробочі дні — статтею 73 КЗпП.
Робота у вихідний, святковий і неробочий день має компенсуватися працівникові або подвійною оплатою, або наданням іншого дня відпочинку (ч. 1 ст. 72 та ч. 3 ст. 107 КЗпП).
Увага!
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ч. 3 ст. 71 КЗпП ). У ньому бажано визначити вид компенсації за роботу у вихідний, святковий або неробочий день.
У табелі обліку використання робочого часу роботу у вихідні, святкові та неробочі дні позначають буквеним кодом «РВ» або цифровим кодом «06» із зазначенням кількості фактично відпрацьованих годин без уточнення виду компенсації за роботу у цей день.
За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності для працівника можна встановити гнучкий режим робочого часу. Гнучкий графік роботи регулюється ст. 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Які особливості має гнучкий графік роботи під час воєнного стану читайте у статті
Табель обліку робочого часу (бланк П-5) використовується для контролю відпрацьованих годин, відпусток, лікарняних та інших видів часу, що враховуються для розрахунку заробітної плати. У цій статті Ви знайдете відповіді на такі питання: як здійснюється облік робочого часу у військових, який вигляд має бланк табеля робочого часу, як правильно заповнити бланк табеля обліку робочого часу?
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Табель робочого часу — підстава для нарахування зарплатні працівникам. Хто підписує табель обліку робочого часу? Який порядок ведення табелю обліку робочого часу? Як відмічається відпустка без збереження заробітної плати в табелі? Які особливості заповнення передбачає табель обліку робочого часу, зразок заповнення у разі зміни в обліку робочого часу? Відповіді на ці важливі питання а також реальний приклад заповнення табелю обліку робочого часу ви знайдете у статті.
Підсумований облік робочого часу — досить поширене явище на практиці. Однак, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають низку питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Тож розглянемо умови та порядок, за яким застосовується підсумковий облік робочого часу
