Як відобразити роботу у вихідний день із компенсацією в подвійному розмірі

4203

Запитання

Відповідь

Відповідно до статті 71 Кодексу законів про працю України (КЗпП) робота у вихідні дні забороняється, залучати окремих працівників до роботи в такі дні можна тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) організації і лише у виняткових випадках:

  • для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
  • для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
  • для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота організації в цілому або його окремих підрозділів;
  • для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Поняття «вихідний день» установлено статтею 67 КЗпП, святкові та неробочі дні — статтею 73 КЗпП.

Робота у вихідний, святковий і неробочий день має компенсуватися працівникові або подвійною оплатою, або наданням іншого дня відпочинку (ч. 1 ст. 72 та ч. 3 ст. 107 КЗпП).

Увага!

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ч. 3 ст. 71 КЗпП ). У ньому бажано визначити вид компенсації за роботу у вихідний, святковий або неробочий день.

У табелі обліку використання робочого часу роботу у вихідні, святкові та неробочі дні позначають буквеним кодом «РВ» або цифровим кодом «06» із зазначенням кількості фактично відпрацьованих годин без уточнення виду компенсації за роботу у цей день.

додаток

Нові правила — 2026 для виконання квоти 4% щодо осіб з інвалідністю

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Табель обліку робочого часу: як правильно вести

Табель обліку робочого часу — це один із головних документів на підприємстві. Табелювання працівників використовується для фіксації фактично відпрацьованих годин, відсутностей працівників, відпусток та інших видів робочого часу. Правильно організований облік робочого часу на підприємстві допомагає уникнути помилок у нарахуванні заробітної плати та контролювати дисципліну праці. Хто веде табель обліку робочого часу? Хто підписує табель обліку робочого часу? Чи є типовий табель обліку робочого часу? Відповіді на ці та інші питання про табель робочого часу та зразок табеля обліку робочого часу — у статті
516129

Підсумований облік робочого часу

Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
50141

Внутрішнє сумісництво: наказ, особова картка, облік робочого часу

З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
120592

Запровадження гнучкого режиму роботи на підприємстві

За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності для працівника можна встановити гнучкий режим робочого часу. Гнучкий графік роботи регулює стаття 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Які особливості має гнучкий графік роботи під час воєнного стану читайте у статті
21377