До працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, не застосовуються вимоги частин першої—третьої статті 49-2 КЗпП, тобто попередження не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (ч. 4 ст. 49-2 КЗпП).
Мобілізація — це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу (ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII).
Вимоги частин першої—третьої статті 49-2 КЗпП застосовуються у повному обсязі для працівників підприємств, установ, організацій (далі — підприємств), у яких зміни в організації виробництва і праці не пов’язані із виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану і не залучаються до мобілізаційних заходів. Тобто таких працівників про наступне вивільнення персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Якщо під час воєнного стану працівників вивільняють у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, не пов’язаними із виконанням мобілізаційних завдань, до низ застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за виключенням вимог статті 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.
Роботодавець зобов’язаний інформувати центр зайнятості про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення у випадку, якщо звільнення на підставі скорочення є масовим (ст. 48, п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI, далі — Закон про зайнятість населення).
Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця, крім випадку ліквідації юридичної особи, є одноразове або протягом:
- одного місяця — вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві з чисельністю від 20 до 100 працівників; вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві з чисельністю від 101 до 300 працівників;
- трьох місяців — вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві незалежно від чисельності працівників (ст. 48 Закону про зайнятість населення).
За матеріалами Федерації професійних спілок України
