Масове вивільнення в умовах воєнного стану

Чи попереджати працівників за два місяці та за яких умов інформувати центр зайнятості

documents.jpg

До працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, не застосовуються вимоги частин першої—третьої статті 49-2 КЗпП, тобто попередження не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (ч. 4 ст. 49-2 КЗпП).

Мобілізація — це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу (ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII).

Вимоги частин першої—третьої статті 49-2 КЗпП застосовуються у повному обсязі для працівників підприємств, установ, організацій (далі — підприємств), у яких зміни в організації виробництва і праці не пов’язані із виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану і не залучаються до мобілізаційних заходів. Тобто таких працівників про наступне вивільнення персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Якщо під час воєнного стану працівників вивільняють у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, не пов’язаними із виконанням мобілізаційних завдань, до низ застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за виключенням вимог статті 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.

Роботодавець зобов’язаний інформувати центр зайнятості про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення у випадку, якщо звільнення на підставі скорочення є масовим (ст. 48, п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI, далі — Закон про зайнятість населення).

Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця, крім випадку ліквідації юридичної особи, є одноразове або протягом:

  • одного місяця — вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві з чисельністю від 20 до 100 працівників; вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві з чисельністю від 101 до 300 працівників;
  • трьох місяців — вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві незалежно від чисельності працівників (ст. 48 Закону про зайнятість населення).

За матеріалами Федерації професійних спілок України

додаток

Розпочинаємо сезон відпусток: проблемні ситуації при наданні відпусток. Рішення КСУ

Статті за темою

Усі статті за темою

Підстави для виплати та розмір вихідної допомоги при звільненні

Законодавство встановлює мінімальний розмір вихідної допомоги при звільненні працівника з роботи. Однак, роботодавець має право збільшити розмір вихідної допомоги у колективному договорі. Чи передбачає обмеження щодо виплати вихідна допомога при скороченні пенсіонера та які гарантії забезпечує вихідна допомога при звільненні військовослужбовцям — читайте у статті.
11412

Компенсація за невикористану відпустку при звільненні та заміна за бажанням працівника

Компенсувати працівнику невикористані відпустки при звільненні — обов’язок роботодавця. Читайте у статті: що таке відпускні при звільненні; як розрахувати кількість днів компенсації за невикористану відпустку; коли можлива заміна відпустки грошовою компенсацією; чи законна грошова компенсація за невикористану відпустку без звільнення; як нараховується компенсація за невикористану відпустку?
236841

Звільнення з роботи особи з інвалідністю

Законодавство забороняє звільняти особу з інвалідністю за ініціативою адміністрації з мотивів інвалідності. Виняток — за медичним висновком стан здоров’я особи з інвалідністю перешкоджає виконувати професійні обов’язки, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або через роботу погіршується здоров’я особи з інвалідністю
60596

Наказ про звільнення у зв’язку зі знищенням майна роботодавця внаслідок бойових дій

Якщо через війну в Україні роботодавець втратив майно, не може забезпечити працівника роботою та прийняв рішення його звільнити, необхідно оформити процедуру згідно з чинним законодавством. Зокрема знадобиться наказ про звільнення. Скористайтеся прикладом документа від наших експертів, щоб перевіряльники не мали запитань до оформлення наказу про звільнення працівника через знищення майна роботодавця.
6996

Наказ про звільнення сумісника

Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством
102833

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді