Стажування — це набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на робочому місці організації після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця.
Стажування проводять, зазвичай, під час професійної підготовки на право виконувати роботи з підвищеною небезпекою, у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.
Визначаємо порядок стажування у локальному Положенні про навчання з питань охорони праці
Порядок стажування працівників організації визначають у Положенні про навчання з питань охорони праці, розробленому та затвердженому в організації на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці (п. 3.2 Типового положення).
Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування, складають на підставі штатного розпису організації, Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого в організації, аналізу нормативно-правових актів з охорони праці, що регламентують виконання робіт підвищеної небезпеки. У Переліку доцільно визначити максимальну кількість змін стажування для кожної професії.
Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування, а також тривалість стажування визначає роботодавець відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці (п. 7.4 Типового положення).
Стажування проводять за програмами для конкретної професії, які розробляють в організації відповідно до функціональних обов’язків працівника. Програми стажування затверджує роботодавець або керівник структурного підрозділу (п. 7.6 Типового положення).
Отже, організація повнна розробити:
Перелік посад і професій працівників організації, які повинні проходити стажування;
програми стажування для кожної професії, зазначеної у Переліку, з визначенням максимальної тривалості стажування.
Вказані документи можуть бути додатками до Положення про навчання з питань охорони праці організації, або затверджені окремими наказами роботодавця. Копії цих документів зберігаються у керівників структурних підрозділів.
Перед стажуванням перевіряємо посвідчення, видане за результатами спеціального навчання
Працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки, проходять щороку спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, та повинні мати відповідне посвідчення (п. 4.1 Типового положення). Як правило, його наявність перевіряє інженер з охорони праці. Тому при прийнятті на роботу особи, яка виконуватиме в організації роботи підвищеної небезпеки, перед стажуванням необхідно перевірити у нього наявність документів, що підтверджують проходження спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці за попереднім місцем роботи (посвідчення і копія протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці). При цьому зверніть увагу на:
специфіку виробничої діяльності (сферу господарювання попередньої організації або галузь, в якій працівник виконував роботи підвищеної небезпеки);
дату проходження спеціального навчання, зазначену у цих документах (чи не закінчився черговий термін проходження цього навчання);
перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилася перевірка знань.
Консультація допоможе вибрати форму трудових відносин із працівником — трудовий договір або цивільно-правовий договір (договір підряду), а також дотримати законодавство про працю.
Якщо специфіка виробничої діяльності не відрізняється, термін дії спеціального навчання не закінчився, а перелік основних нормативних актів збігається з визначеним в організації, то інженер з охорони праці спільно з безпосереднім керівником структурного підрозділу, в якому працівник виконуватиме роботи, можуть прийняти рішення про допуск новоприйнятого працівника на робоче місце без спеціального навчання. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, новоприйнятий працівник обов’язково повинен пройти спеціальне навчання.
Визначаємо тривалість стажування
Стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників до початку самостійної роботи протягом не менше 2-15 змін проходять новоприйняті працівники після первинного інструктажу на робочому місці (п. 7.1 Типового положення).
Первинний інструктаж з питань охорони праці з новоприйнятим (постійно чи тимчасово) працівником проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, виконроб, майстер) до початку роботи безпосередньо на робочому місці (п. 6.4 , 6.8 Типового положення).
Оскільки згідно з пунктом 6.9 Типового положення первинний інструктаж (як і інші інструктажі з питань охорони праці на робочому місці) завершуються перевіркою знань набутих навичок безпечних методів праці (у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів) особою, яка проводила інструктаж, то безпосередній керівник робіт під час перевірки знань повинен визначити тривалість стажування новоприйнятого працівника.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного інструктажу протягом 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань (абз. 2 п. 6.9 Типового положення ). Результати первинного інструктажу вносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, де ставлять свої підписи особа, яка провела інструктаж, та новоприйнятий працівник.
При визначенні тривалості стажування для конкретного працівника безпосередній керівник робіт повинен орієнтуватися на максимальну кількість змін, зазначену у Переліку посад і професій працівників, які повинні проходити стажування. Оскільки згідно з пунктом 7.4 Типового положення тривалість стажування залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника (кваліфікаційного розряду), кількість робочих змін (годин) стажування конкретного працівника може бути зменшено.
Увага!
Тривалість стажування у програмі може обчислюватися у годинах або робочих змінах. Однак в різних організаціях тривалість робочої зміни може різнитися та становити, наприклад, 6, 8 або 12 годин. Тож, безпосередній керівник робіт повинен визначитися з тривалістю стажування у змінах залежно від тривалості робочої зміни, встановленої в організації
Безпосередній керівник робіт інформує роботодавця про необхідність проходження стажування новоприйнятим працівником
Допуск до стажування оформлюємо наказом (п. 7.3 Типового положення). Підставою для видання такого наказу може бути доповідна записка безпосереднього керівника робіт.
Увага!
Оскільки роботодавець не має права вимагати від працівника виконання обов’язків, не передбачених трудовим договором (ст. 31 КЗпП), то обов’язки працівника щодо організації та керівництва стажування мають бути передбачені в посадових (робочих) інструкціях працівників, відповідальних за його проведення
Після закінчення стажування безпосередній керівник робіт повинен перевірити здатність працівника самостійно виконувати роботу за його професією, дотримуючись встановлених вимог з охорони праці.
Якщо результати перевірки знань задовільні, працівника можна допускати до самостійної роботи.
Якщо ж результати перевірки знань незадовільні та працівник не оволодів необхідними виробничими навичками, стажування може бути продовжено на термін не більше 2-х змін, про що видається новий наказ (п. 7.9 Типового положення). Підставою для видання наказу про продовження терміну стажування може слугувати доповідна записка безпосереднього керівника робіт.
Після стажування видаємо наказ (розпорядження) про допуск працівника до роботи
Після закінчення стажування та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи (п. 7.9 Типового положення).
Отже, Типовим положенням передбачено право керівника структурного підрозділу видавати розпорядження.
Увага!
Право керівників структурних підрозділів видавати розпорядження та підписувати організаційно-розпорядчі документи організації має бути підтверджено документально. Це право може бути закріплено або в установчих документах організації (статуті), або у посадовій інструкції керівника структурного підрозділу (як правило, у розділі «Права»), або делеговано наказом роботодавця (наприклад, наказом про делегування права підпису організаційно-розпорядчих документів керівникам структурних підрозділів)
Тож, може бути два варіанти процедури допуску працівника до самостійної роботи:
перший — керівник структурного підрозділу пише доповідну записку роботодавцю, в якій інформує, що працівник пройшов стажування, виявив задовільні результати при перевірці знань та може бути допущений до самостійної роботи, на підставі якої роботодавець видає наказ про допуск до самостійної роботи;
другий — керівник структурного підрозділу самостійно видає розпорядження про допуск працівника до самостійної роботи, якщо він має такі повноваження.
