Заява на відпустку за власний рахунок
Види відпусток без збереження заробітної плати (далі — відпустка) регулюють близько десяти законів України, але більшість з них регламентує Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Умовно відпустки можна поділити дві категорії:
- ті, що надають за погодженням сторін трудового договору (ст. 26 Закону про відпустки);
- ті, що надають за бажанням працівника обов’язково.
Відпустки без збереження заробітної плати, які надаються обов’язково поділяються на такі:
- щорічні — для певних категорій працівників;
- надаються за певних обставин (ст. 25 Закону про відпустки).
Важлива термінологія! У повсякденному житті працівники нерідко іменують відпустку без збереження заробітної плати так:
- відпустка за свій рахунок,
- відпустка за власний рахунок,
- відпустка за власним бажанням.
Це лише розмовні варіації. У переліку видів відпусток (ст. 4 Закону про відпустки) таких визначень не існує. Тож при написанні заяви використовуйте термін «відпустка без збереження заробітної плати».
На підставі заяви роботодавець видає наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати. У наказі зазначають підставу надання відпустки та її тривалість.
Скачайте зразок заяви на відпустку. Надайте його працівниками, як шаблон, коли в них виникне бажання написати заяву «за власний рахунок».
Заява на відпустку без збереження заробітної плати
Заява на відпустку за власний рахунок на 1 день
Закон не забороняє йти у відпустку без збереження заробітної плати на 1 день. Заява на такий строк не має жодних особливостей, використовуйте наведений вище приклад.
За скільки днів пишеться заява на відпустку за власний рахунок законодавство теж не регламентує. Тож відштовхуйтесь від життєвих обставин та роз’ясніть працівникам особливості відпусток без збереження заробітної плати та їх види.