«За власним бажанням з моменту бажання…», або Чим закінчуються жарти з Фемідою

На початку серпня ЗМІ та соцмережі гуділи, мов роз’ятрений вулик. І було від чого. Глава Офісу Президента написав заяву: «Прошу звільнити за власним бажанням з моменту бажання». Про це ви, напевне, чули, а може, й бачили — заява без жодної дати.

Президент прокоментував: «Члени команди від початку написали заяви про звільнення за власним бажанням. Якщо не справлятимуться з роботою, підпишу заяви».

Деякі роботодавці теж одразу, коли приймають на роботу, беруть заяви про звільнення за власним бажанням без дати. А коли треба звільнити працівника, за нього в заяві дописують дату звільнення.

Перед тим, як переймати їх досвід та брати заяви про звільнення з «відкритими» датами, дізнайтесь про наслідки.

Дата заяви як точка відліку

Згадаймо статтю 38 КЗпП: працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, про який той попросить, якщо працівник не може продовжувати роботу з поважної причини.

Якщо працівник не вказав дату звільнення, кадровик обчислює її сам.

Як вирахувати дату звільнення?

Дата заяви як вимога нормативних актів

КЗпП не скеровує, як складати заяви про звільнення. Але дороговказ є в нормативних актах з діловодства.

Як оформлювати заяву, говорить Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схвалений протоколом Методкомісії Держкомархіву від 20.06.2006 № 3 (далі — Збірник форм ОРД).

Уніфікована форма заяви працівника передбачає обов’язкові реквізити.

Скажете, Збірник форм ОРД — рекомендований документ, тож дотримувати його необов’язково?

Законодавство і практика

Скажете, Збірник форм ОРД — рекомендований документ, тож дотримувати його необов’язково? Суди вважають інакше

Як саме?

Навряд чи глава Офісу Президента через необізнаність скачав перший-ліпший зразок заяви в інтернеті. Може це був жарт, а може — продуманий хід досвідченого адвоката, який знає, що така заява не має юридичної сили, а оскаржити її в суді — легко.

Хоч би що не волів високопосадовець, пам’ятаймо: Феміді почуття гумору невластиве.

Дізнайтеся, які ще питання досліджує суд, коли з’ясовує, чи писав працівник заяву про звільнення при прийнятті на роботу та чи хотів звільнятися на день звільнення?