Мобілізація під час розгляду заяви на відстрочку: що каже закон і що відбувається на практиці

1128

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
Ірина Макаренко
Головний редактор порталу «Кадровик-01»
Постанова Кабміну забороняє мобілізацію з моменту подання заяви на відстрочку і до ухвалення рішення комісії. Проте на практиці цей захист не завжди працює

Мобілізація під час розгляду заяви на відстрочку: що каже закон і що відбувається на практиці

Діє закон, що продовжив мобілізацію

Згідно з постановою Кабміну № 560, після подання заяви на надання або продовження відстрочки мобілізація призовника заборонена до моменту ухвалення рішення комісією. На перший погляд, це гарантує безпечний період очікування.

Проте на практиці ситуація іноді складається інакше. Мобілізувати може не лише той ТЦК та СП, де людина перебуває на обліку, а й будь-який інший. Якщо такий ТЦК не бачить у реєстрі інформації про подану заяву на відстрочку, він може вважати, що підстав для звільнення від мобілізації немає, і призовника забирають на службу. При цьому формально постанова Кабміну порушується, але довести це на місці складно.

Питання-відповідь

Юристи наголошують: вирішити проблему можна без змін у законодавстві — достатньо передбачити у реєстрі спеціальну позначку про те, що заява на відстрочку перебуває на розгляді, і видаляти її після ухвалення рішення. Це дозволить будь-якому ТЦК під час перевірки бачити актуальний статус та уникнути незаконної мобілізації.

Аналогічна ситуація виникає, коли попередня відстрочка закінчилась, а нова ще не оформлена, хоча підстави для її продовження є. Поки інформацію не оновлено в реєстрі, людина формально вважається без відстрочки і стає вразливою до мобілізації.

Дізнайтеся

До того часу фахівці радять завжди мати при собі документальне підтвердження подання заяви на відстрочку або звернення до ТЦК щодо продовження вже наданої відстрочки.

За інформацією Facebook-сторінки

адвоката Дар’ї Тарасенко

додаток
Теми:
Воєнний стан в Україні та трудові відносини ... всі

ШІ для кадровика: практичне застосування, робочі лайфхаки і де ховаються пастки

Статті за темою

Усі статті за темою

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
31766

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
13683

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
2272

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
14553

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді