Органам поліції дозволять затримувати порушників вимог особливого правового режиму — воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях та комендантської години
15 серпня 2025 р. у ВРУ зареєстрували проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму — воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях» № 13633 (далі — Законопроєкт № 13633).
Адміністративну відповідальність планують встановити за порушення:
- в’їзду / входу або перебування в населених пунктах, де проводиться загальна обов’язкова евакуація, без спеціально виданих перепусток або посвідчень. Штраф складатиме від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). За повторне порушення протягом року після заходів адміністративного стягнення, — штраф від 100 до 200 нмдг;
- комендантської години — заборони перебувати у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без відповідних документів. Штраф — від 50 до 100 нмдг. За повторне порушення, — штраф від 100 до 200 нмдг.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) доповнять новою статтею 210-2.
За порушення комендантської години не штрафуватимуть у випадках, коли особи:
- прямують до / з укриттів під час сигналу тривоги;
- надають медичну / домедичну допомогу або супроводжують поранених / тяжкохворих людей;
- проводять евакуацію або рятують майно;
- в інших випадках, пов’язаних із загрозою життю або здоров’ю громадян.
Законопроєкт № 13633 також внесе зміни до статті 262 КпАП. Ці зміни дозволять органам поліції затримувати порушників.
За інформацією ВРУ
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду