
Кодекс законів про працю України визначає сумісництво як виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві (в установі, організації або у роботодавця-фізособи).
Трудові відносини із сумісником
Законодавство не обмежує працівника щодо кількості підприємств, де він може працювати. Водночас слід пам'ятати: одне з місць роботи обов'язково має бути основним, інакше прийняти особу на роботу за сумісництвом неможливо.
За інформацією Управління інспекційної діяльності Держпраці у Харківській області
Відпустка є важливою частиною трудових прав працівників. Оскільки сумісники виконують роботу за іншою формою зайнятості, ніж основні працівники, питання надання їм відпусток мають особливості, визначені законодавством. Усе про відпустки, на які мають право сумісники — у статті.
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством
Право осіб, що працюють за сумісництвом, на різні види відпусток, зокрема й на навчальні, гарантоване чинним трудовим законодавством. Однак, є певні особливості при наданні навчальної відпустки сумісникам.
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.