Новий Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Міністерство освіти і науки України наказом від 14.01.2016 № 13 затвердило Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам (далі — Порядок № 13) та визнало таким, що втратив чинність Порядок розгляду атестаційних справ про присвоєння вчених звань професора і доцента, затверджений наказом МОН від 13.11.1997 № 406

Міністерство освіти і науки України наказом від 14.01.2016 № 13 затвердило Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам (далі — Порядок № 13) та визнало таким, що втратив чинність Порядок розгляду атестаційних справ про присвоєння вчених звань професора і доцента, затверджений наказом МОН від 13.11.1997 № 406

 

Порядком № 13 визначено механізм присвоєння науковим і науково-педагогічним працівникам вчених звань вченими радами вищих навчальних закладів або вченими (науково-технічними) радами наукових установ (далі — вчені ради), основні критерії оцінки їх науково-педагогічної або наукової діяльності, а також порядок позбавлення вчених звань.

Рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника (далі — вчені звання) науковим і науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів та наукових установ приймаються вченими радами.

Рішення про присвоєння вчених звань науково-педагогічним працівникам вищих духовних навчальних закладів може прийматися вченими радами вищих духовних навчальних закладів, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку та які пройшли процедуру ліцензування освітньої діяльності, за умови дотримання вимог, встановлених Порядком № 13.

Засідання вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її членів. Рішення вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж три четверті від кількості членів вченої ради, присутніх на засіданні.

Рішення вченої ради про присвоєння вченого звання приймається таємним голосуванням та затверджується атестаційною колегією МОН. Рішення вченої ради дійсне протягом одного календарного року.

Атестація здобувачів вчених звань професора і доцента, які ведуть навчально-методичну роботу у вищих навчальних закладах, у тому числі закладах післядипломної освіти, здійснюється на кафедрі, де вони працюють. При цьому профіль педагогічної роботи здобувача повинен відповідати основному напрямку діяльності даної кафедри. Якщо здобувач працює на багатопрофільній кафедрі, то у рішенні щодо присвоєння вченого звання вказується основний курс, який він викладає.

Атестація здобувачів вченого звання професора та старшого дослідника, які працюють у наукових установах або у наукових підрозділах вищих навчальних закладів, здійснюється зі спеціальності за профілем їх основної діяльності відповідно до галузей знань і спеціальностей з урахуванням трансформації галузей науки та наукових спеціальностей відповідно до законодавства.

Розгляд атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань здійснюється вченими радами вищих навчальних закладів, у тому числі закладів післядипломної освіти, наукових установ, за висновком кафедри, відповідного структурного підрозділу наукової установи.

Розгляду атестаційних матеріалів на кафедрі вищого навчального закладу має передувати проведення відкритої лекції для студентів відповідного напряму підготовки (спеціальності) за умови присутності на ній не менше трьох викладачів кафедри.

На рішення вченої ради про присвоєння/відмову у присвоєнні вченого звання здобувач вченого звання протягом двох місяців з дня прийняття рішення вченою радою може подати апеляцію до вченої ради або до МОН.

Після затвердження відповідно до законодавства атестаційною колегією МОН рішень вчених рад про присвоєння вчених звань МОН виписує і видає атестати за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 656.

Атестат, виданий МОН, є документом, який засвідчує рівень професійної кваліфікації науково-педагогічного, наукового працівника при вирішенні питань зайняття ним відповідної посади та оплати його праці.

У випадку втрати, знищення або пошкодження виданого атестата про присвоєння вченого звання видається дублікат атестата з новим порядковим номером. Дублікат оформляється у повній відповідності до раніше виданого атестата.

У разі зміни працівником прізвища, імені, по батькові (так само, як і зміни кафедри, галузі професійної діяльності) виписаний атестат обміну і переоформленню не підлягає.

Позбавлення вчених звань здійснюється відповідно до порядку їх присвоєння.

 

Підготувала Ольга Савченко,

експерт Експертус Кадри


⚡ ТОП-5 консультацій ⚡


Військовозобов’язані в кадрах: приймаємо, увільняємо, звільняємо правильно

Статті за темою

Усі статті за темою

Що входить до страхового стажу?

Страховий стаж — це один із ключових факторів, який впливає на право людини на пенсійне забезпечення, соціальні виплати та інші пільги. Тому перед роботодавцями та працівниками постає низка питань щодо його врегулювання. Що входить до страхового стажу для пенсії? Як зараховується стаж та чи зараховується навчання в трудовий стаж? Відповіді на ці та інші питання про трудовий стаж для виходу на пенсію — у статті.
66012

Роль кадровика в командній роботі

Успіх будь-якої організації безпосередньо залежить від її найціннішого ресурсу — людей. Командна робота, як форма організації праці, дозволяє досягати синергії, де загальний результат значно перевищує суму індивідуальних зусиль. Проте для створення дієвої команди недостатньо просто зібрати фахівців у межах одного проєкту чи підрозділу. Саме тому досить важлива роль кадровика в командній роботі— HR-фахівця, чия місія полягає у створенні сприятливого середовища для командної взаємодії та розвитку колективу.
178

Психологія конфлікту: чому ми сваримось на роботі

Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, цінностей, поглядів або потреб. Конфлікти на робочому місці виникають через взаємодію різних особистостей, посадових функцій та очікувань. У цій статті ви знайдете секрети вирішення трудових конфліктів, все про роль кадровика у врегулюванні спорів, а також кадрові політики і уникнення конфліктів у трудовому просторі.
282

Кадрова безпека підприємства

У сучасних умовах глобальної конкуренції та постійних змін на ринку праці, кадрова безпека підприємства набуває все більшого значення для стабільного функціонування будь-якого підприємства. Як кадровику запобігти внутрішнім загрозам та стабільно підтримувати кадрову безпеку на підприємстві — читайте у статті.
303

Калькулятор кількості кадровиків

Управління персоналом є критично важливою складовою ефективної роботи будь-якого підприємства. Відділ кадрів (HR-відділ) не лише веде документацію, а й відповідає за залучення, адаптацію, розвиток і утримання персоналу. Але яка кількість кадровиків потрібна для якісного виконання цих функцій? Допомогти в цьому може калькулятор кількості кадровиків — спеціальний інструмент для розрахунку оптимального складу HR-команди.
15290

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді