СПО об’єднань профспілок розглянув проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Законопроєкт).
Мета — підтримати суб’єктів господарювання, які провадять підприємницьку діяльність на територіях активних бойових дій під час воєнного стану. За даними ДПС, у зонах бойових дій наразі зареєстровано близько 4,1 тис. суб’єктів господарювання (далі — підприємства). Вони щомісяця сплачують понад 250 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). А також забезпечують роботою близько 54 тис. працівників. Підтримки для таких підприємств відсутня. Це може призвести до скорочення кількості робочих місць, зменшити податкові надходження та погіршити соціально-економічну ситуацію в регіонах.
Щоб підтримати бізнес пропонують компенсувати 50 % суми сплаченого ЄСВ. Порядок і умови компенсації визначатиме КМУ. Законопроєкт передбачає, що відповідна норма діятиме до першого числа місяця, наступного за місяцем коли припинять або скасують воєнний стан.
Це допоможе зберегти робочі місця, запобігти відтоку бізнесу з постраждалих регіонів та стабілізувати економічну ситуацію.
Нагадаємо, що з 1 січня 2024 року діє програма компенсації 50% суми нарахованого ЄСВ за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце з оплатою праці в розмірі, не менше ніж три мінімальні зарплати. Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця, затверджений постановою КМУ від 18.04.2023 № 338.
За інформацією СПО профспілок
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду