Зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487), які внесла постанова КМУ від 25.09.2025 № 1203, набули чинності 2 жовтня 2025 р.
До Порядку № 1487 додали нові пункти 14-1 — 14-6, які уточнюють умови військового обліку призовників та регулюють автоматичну постановку на військовий облік громадян призовного віку, яких до цього часу не обліковували без законних підстав.
Щороку в період з 1 січня до 31 липня юнаки, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, мають стати на військовий облік. Вони надають свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (Резерв+) або районний / міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК).
Чоловіків, віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, беруть на облік на підставі відомостей, які отримує Міноборони через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
Пункт 35 Порядку № 1487 виклали в новій редакції. Керівнику підприємства тепер не потрібно направляти громадянина, який досяг граничного віку перебування в запасі, до ТЦК, щоб його виключили з військового обліку. Таких громадян, виключають з військового обліку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів в день, коли вони досягли граничного віку без відвідування ТЦК. Роботодавцю достатньо проставити відмітку «Виключено з військового обліку за віком» у графі 18 списків персонального військового обліку. Строк — сім днів з дня, коли особа досягла граничного віку перебування в запасі.
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду